Гробниця в стародавній Іспанії належала жінці, а не чоловікові — дослідження

Нещодавнє дослідження одного скелета, знайденого в іспанській гробниці, зробило дивовижне відкриття: особа, яку вважали чоловіком, насправді виявилася жінкою.

Про це пише IFLScience.

Розкопана у 2008 році поблизу Валенсії гробниця привернула увагу завдяки своєму багатому вмісту, що датується мідним віком (3200-2200 рр. до н. е.). Серед розкішних артефактів, знайдених у ній, були бивні слонової кістки, кремінь, шкаралупа страусиного яйця, бурштин і кинджал із гірського кришталю.

Спочатку припускали, що похований у гробниці був молодим чоловіком високого соціального статусу. Однак група археологів з Університету Севільї почала підозрювати, що ця особа могла бути жінкою. Щоб заглибитися в гіпотезу, команда застосувала техніку, відому як аналіз пептиду амелогеніну на зубах скелета.

Аналіз пептиду амелогеніну дозволяє визначити стать скелета, досліджуючи білок, що утворює емаль, амелогенін. У чоловіків цей білок кодується геном AMELY на Y-хромосомі, тоді як жінки мають дві копії гена AMELX на Х-хромосомі, що дозволяє їм виробляти амелогенін.

Результати підтвердили, що особа дійсно була жінкою, а це суперечило попереднім припущенням. Відтак, дослідники охрестили її «Леді зі слонової кістки» («Ivory Lady»).

Цікаво, що ця представниця еліти успадкувала свій високий статус не лише через шлюб.

Дослідники вивчили інші могили поблизу і дійшли висновку, що «Леді зі слонової кістки» отримала таке високе положення завдяки власним досягненням і заслугам.

«Відсутність ритуальних предметів у похованнях немовлят з Валенсії свідчить про те, що в цей період високий статус не надавався за народженням», — зазначив Леонардо Гарсія Санжуан, професор доісторичного факультету Севільського університету і автор дослідження.

Він пояснив підстави для того, щоб вважати Леді видатною постаттю свого часу. По-перше, її могила знаходилася в мегалітичній гробниці, яка згодом стала центром широкої поховальної та ритуальної діяльності протягом 200-250 років. Це включало будівництво понад 60 менших гробниць і численні поховання в ямах.

«По-друге, приблизно через два-три покоління після її поховання, за 80 метрів на південь від її могили збудували Монтеліріо Толос. Свіжий набір поховальних речей, включаючи чудові артефакти, такі як кинджал з лезом з гірського кришталю і руків’ям зі слонової кістки, поклали в її могилу», — додав Санжуан.

Популярні уявлення про стародавні цивілізації часто зображують їх як жорсткі ієрархії, в яких домінували чоловічі постаті та тестостерон. Однак минуле виявляється багатограннішим, ніж може здатися на перший погляд.

Ба більше, погляди на стать, гендер та соціальні ролі значно еволюціонували впродовж історії, змінюючись у різних суспільствах. Археологічні знахідки, від останків вікінгів у Північній Європі до стародавніх мая у Південній Америці, висвітлюють випадки, коли жінки служили воїнами або піднімалися на вершину соціальної ієрархії.

Санжуан пояснив: «Наше дослідження демонструє, що це не обов’язково було так у період мідного віку на Піренейському півострові. Жінки також могли займати високі посади лідерів у додержавних суспільствах. Отже, жінки мають вирішальне значення для аналізу соціальної складності».

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS