На станції «Академік Вернадський» — рекордна температура, а в Перу знайшли таємний коридор віком 3 000 років: топ-10 наукових новин тижня
Археологія, медицина, природа, космос: зібрали чергову добірку найцікавіших наукових новин тижня.
1. Учені з’ясували, що внутрішнє ядро Землі не таке тверде, як вважали раніше — дослідження
У новому дослідженні, опублікованому в науковому журналі Nature, учені зʼясували, що внутрішнє ядро Землі не повністю тверде, як вважалося раніше. Насправді в ньому поєднуються як і тверді, так і рідкі елементи.
Дослідники проаналізували хвилі землетрусу, які відбивалися на поверхні Землі з глибин планети. Дані показали, що внутрішнє ядро щороку росте десь на міліметр за рахунок затвердіння рідкої частини ядра.
Тобто у твердій частині ядра, яка складається переважно із твердого заліза і нікелю, можуть бути вкраплення рідкого заліза.
«Мільйони років тому внутрішнє ядро росло дуже швидко. Потім воно досягло рівноваги й росло набагато повільніше. Не все залізо стало твердим, тому частина рідкого заліза могла бути «закована» всередині», — пояснив сейсмолог з Університету Юти Кіт Копер.
За словами команди науковців, головна цінність їхнього дослідження — це нові докази того, що склад ядра не є однорідним.
2. James Webb показав яскраву галактику у сузір’ї Вітрила
Космічний телескоп NASA/ESA/CSA James Webb сфотографував галактику NGC 3256 у сузір’ї Вітрила.
Ця галактика, розміром з нашу галактику Чумацький Шлях, розташована на відстані приблизно 120 мільйонів світлових років від Землі у сузір’ї Вітрила та є «мешканцем» надскупчення Гідри-Центавра.
NGC 3256 може здаватися мирною, проте насправді це зображення показує наслідки давнього космічного зіткнення.
Спотворена галактика є уламком лобового зіткнення двох однаково масивних спіральних галактик, які, за оцінками астрономів, вдарилися приблизно 500 мільйонів років тому.
Бурхливе минуле NGC 3256 відображено в довгих рукавах сяючого пилу та зірок, які простягаються назовні від основного тіла галактики.
Крім цього, вражаючі червоні та помаранчеві області, поширені по всій галактиці, містять молоді зірки, утворені в результаті зіткнення.
Відкривачем цього об’єкта є британський астроном німецького походження Джон Гершель, який уперше спостерігав за ним 15 березня 1836 року.
3. Вчені уточнили, що вулканічна активність на Місяці завершилася близько 2 мільярдів років тому
Китайські науковці, які досліджують Місяць, дійшли висновку, що період вулканічної активності на супутнику Землі завершився близько 2 мільярдів років тому, тобто, тривав майже вдвічі довше, ніж вважалося раніше.
В ході роботи китайські фахівці аналізували зразки місячного ґрунту, доставлені на Землю наприкінці 2020 року китайською місією з дослідження Місяця Чан’е-5 (Chang’e-5). Тоді вперше у світі за понад 40 років вдалося отримати близько 1731 грама місячних зразків.
У дослідженні йдеться, що вченим вдалося датувати вік наймолодшої породи на Місяці приблизно 2 мільярдами років. Це вказує на те, що період місячного вулканізму був на 800-900 мільйонів років довшим, ніж вважалося раніше.
4. На станції «Академік Вернадський» зафіксували рекордно високу температуру в липні
Українські полярники на науковій станції «Академік Вернадський» зафіксували рекордно високу липневу температуру — вперше за усі роки спостережень 3 липня повітря прогрілося до +8,7 °C.
Попереднє найвище значення було +5,6 °С аж у липні 1965 року, тобто коли станція ще належала Великій Британії.
«Важливо, що зараз в Антарктиці — зима, тож такий «плюсовий» рекорд, та ще й одразу на 3,1 градуса вищий, є дуже тривожним сигналом. До того ж липень тільки почався, можливо, до кінця місяця нас очікують нові погодні сюрпризи», — пояснили в центрі.
5. Пташині пари розпадаються через сексуальну нерозбірливість або тривалу розлуку — дослідження
Дослідники виявили, що деякі птахи можуть розлучатися зі своїми партнерами. Причому причини таких вчинків схожі на людські — романи на стороні або тривала розлука.
Вважається, що понад 90% видів птахів зазвичай мають одного партнера протягом принаймні одного сезону розмноження, а іноді й довше. Однак деякі моногамні птахи знаходять іншу пару на наступний сезон розмноження, хоча попередній партнер живий. Як і в людей, така поведінка називається «розлученням».
Дослідники з Китаю та Німеччини вивчили випадки розлучень 232 видів птахів, а також дані про смертність і відстані міграції. Команда також надала самцям і самкам кожного виду окрему «оцінку проміскуїтету» на основі інформації про поведінку птахів.
Сивки, ластівки, мартини, іволги та дрозди мали високий рівень розлучень і розбещеності самців, тоді як буревісники, альбатроси, гуси та лебеді розлучалися рідко і зазвичай зберігали вірність одному партнеру.
Дослідники також виявили, що більша сексуальна розбещеність у самців повʼязана з вищим рівнем розлучень, а проміскуїтет у самиць — ні.
6. У Перу під час розкопок храму знайшли закритий коридор
У Перу археологи виявили 3000-річний закритий коридор на колишньому місці розташування великого храмового комплексу, який може вести до інших кімнат усередині.
Віднайдений коридор, який також називають «проходом кондора», розташований на території колишнього храмового комплексу культури Чавін.
Археологічний комплекс Чавін-де-Уантар — один із найважливіших центрів культури, яка процвітала приблизно з 1 500–550 років до н.е. Комплекс розташований приблизно за 306 кілометрів від столиці Ліми.
Останні із досліджень у Чавін-де-Уантар зосереджені на коридорі всередині південної частини храму, який, на думку вчених, раніше був закритим через його структурну слабкість.
Новий вхід у стародавній коридор був вперше досліджений командою археологів за допомогою камер, встановлених на роботах. Такий спосіб використовувався задля уникнення ризику подальшого руйнування стародавньої архітектурної споруди та для відкидання сміття, яке колись наповнювало коридор.
Храмовий комплекс має тераси і мережу проходів, які були нещодавно виявлені археологами.
У травні 2022 року вчені знайшли у коридорі великий керамічний виріб, прикрашений деталями, схожими на голову і крила кондора. Кондор у стародавніх культурах Анд асоціювався із могутністю та процвітанням.
У 1985 році комплекс Чавін-де-Уантар в Перу був визнаний ЮНЕСКО об’єктом всесвітньої спадщини.
7. Індія запустила ракету для посадки марсохода на Місяць (ВІДЕО)
Індія запустила ракету для спроби посадити марсохід на Місяць. Ракета Chandrayaan-3 стартує з Шріхарікота в південному штаті Андхра-Прадеш.
Лише Сполучені Штати, колишній Радянський Союз і Китай здійснили успішні посадки на Місяць. Спроба японського стартапу на початку цього року закінчилася аварією посадкового модуля.
Марсохід «Chandrayaan-3» побудували за бюджетні 75 млн доларів.
Chandrayaan на санскриті означає «місячний транспортний засіб», який призначений для розміщення марсохода поблизу південного полюса Місяця, де він, як очікується, працюватиме протягом двох тижнів під час серії експериментів.
«Успішна місія підвищить світовий статус Індії та принесе не прямі переваги комерційному аспекту галузі«, — сказав консультант Інституту оборонних досліджень і аналізу імені Манохара Паррікара в Нью-Делі Аджей Леле.
8. На Черкащині у заповіднику показали рибальський гачок віком 6200 років
Металевий рибальський гачок, якому 6200 років, демонструється в експозиції державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» в селі Леґедзине Тальнівської громади Черкаської області.
Про це повідомив директор заповідника Владислав Чабанюк:
«Гачок віком 6200 років знайдено ще у 2012 році в трипільському поселенні «Ожеве», що на правому березі Дністра та існувало в кінці V тисячоліття до н.е. Нині це Сокирянський район Чернівецької області. Гачок викували з мідного чотиригранного прута довжиною 7,5 см, край гачка має повздовжню проковку, що могла служити ребром жорсткості. Такий гачок для карася не годився, а для більш серйозної риби від 2 до 5 кілограмів. Думаю, рибину на 5-7 кілограмів він міг би витримати. На сьогодні є найдавнішим металевим гачком на території України, маючи вік у 6200 років».
За його словами, експонат належить до наукового фонду заповідника «Трипільська культура» і виставлений в експозиції музею.
9. 4-річний хлопчик з Рівного став посмертним донором для трьох дітей, — серце вперше пересадили 6-річній дитині
4-річний хлопчик з Рівного, якому діагностували смерть мозку, став посмертним донором для трьох дітей. Батьки дитини дали згоду на посмертну пересадку органів, аби подарувати шанс на життя іншим 3 дітям.
Дві нирки пересадили 12-річному хлопчику з окупованої частини Херсонської області. Понад 3 років він чекав на трансплантацію та жив в Охматдиті.
Печінку пересадили 15-річному хлопчику з Кіровоградської області.
Пересадку серця 6-річній дівчинці виконали в Інституті серця МОЗ України.
10. У Британії знайшли рідкісну породу каменю часів Кам’яної доби
Команда археологів виявила у Великій Британії рідкісну породу каменю, з якого виготовляли знаряддя праці в період Кам’яної доби.
Зазначається, що полірувальний валун, знайдений поблизу Дорчестера, використовувався для виготовлення кам’яних наконечників для сокир понад 5 000 років тому.
Це лише другий валун, який був знайдений на його початковому місці в Англії.
Сам камінь археологи залишать там, де його знайшли. Вони вирішили його не відвозити до музею, а натомість розкопають територію навколо нього.
Валун утворений із сарсенового каменю, твердої форми пісковику, який також використовувався для будівництва Стоунхенджа.
Читайте також попередні добірки наукових новин:
- Клімат і мозок, робот-диригент та знахідка віком 300 тисяч років: топ-10 наукових новин тижня
- Нахил Землі змінився, фото Сатурна та тисячолітній човен на березі Хортиці: топ-10 наукових новин тижня
- Новий вид динозавра, знімок атома та розкопки на Хортиці: топ-10 наукових новин тижня
- Найцікавіші новини науки квітня: ТОП-10
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS