Науковцям удалося реанімувати черв’яків, які були заморожені приблизно 46 тисяч років

Науковці знайшли невелику групу черв’яків на глибині 40 метрів у вічній мерзлоті Сибіру. Вони жили в епоху пізнього плейстоцену. Вважається, що науковцям вдалося їх розморозити та відродити.

Про це повідомив Sky news із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі PLOS Genetics.

Черви належать до давно вимерлого виду Panagarolaimus kolymaensis. Учені кажуть, що насправді вони не були мертвими, а перебували в стані спокою, відомому як криптобіоз, який робить їхні життєві ознаки невизначеними.

Раніше вчені мали лише докази того, що нематоди або аскариди здатні залишатися в такому стані до 40 років. Але ці істоти ще співіснували з шерстистими мамонтами.

«Цей маленький черв’як тепер може потрапити до Книги рекордів Гіннеса через те, скільки часу він залишався в такому стані», — сказав старший автор дослідження, професор із Інституту молекулярної клітинної біології та генетики імені Макса Планка в Німеччині Теймурас Курцчалія.

Науковець зазначив, що його приголомшило те, що червʼяка змогли реанімувати через 46 тисяч років. Він сказав: «Це схоже на казку про сплячу красуню, але за набагато довший період».

Учені оживили черв’яків, давши їм їжу та воду. Вони проіснували менш як місяць, але відтоді породили понад 100 поколінь нових черв’яків.

Наразі вченим відомо про дуже небагато тварин, здатних до криптобіозу. Це зокрема тихоходки, нематоди та мікроскопічні водяні організми, які називаються коловертками.

Висновки вчених указують на те, що пристосувавшись до виживання в стані криптобіозу протягом коротких періодів часу в таких середовищах, як мерзлотні ґрунти, деякі види нематод змогли залишатися в цьому стані протягом геологічних періодів часу.

Наступним кроком команда науковців хоче з’ясувати, чи існує верхня межа того, як довго черв’яки можуть залишатися в такому стані.

«Ці відкриття мають важливі наслідки для нашого розуміння еволюційних процесів, оскільки покоління можуть розтягуватися від днів до тисячоліть, а тривале виживання особин видів може призвести до відновлення вимерлих ліній», — пояснили вчені.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS