Чи може значення «правосуддя перехідного періоду» натякати на те, що це щось тимчасове, що після його здійснення можуть відбутися деякі зміни. Яка реальна ситуація і наскільки надійним є правосуддя перехідного періоду?
На це запитання у розмові з ведучим Андрієм Куликовим англомовного подкасту Ukraine Calling на Громадському радіо дає відповідь Анна Міріам Роккателло, заступниця виконавчого директора та директорка програм Міжнародного центру правосуддя перехідного періоду.
«Правосуддя перехідного періоду не відрізняється від загальної концепції правосуддя. Принципи ті самі. Зміни у сфері застосування правосуддя перехідного періоду — це конкретні обставини, які роблять звичайні процеси та інститути верховенства права невідповідними, недостатніми для вирішення потреб правосуддя тих конкретних обставин, які є контекстом особливо жорстоких політичних потрясінь і в цій же категорії, звичайно, відкритого конфлікту (війни — ред.).
Воно є тимчасовим у тому сенсі, що процеси, які правосуддя перехідного періоду як дисципліна розвивало роками для вирішення цих дуже специфічних обставин, не тривають вічно, а отже, кінцевою метою правосуддя перехідного періоду є надання відповідей, які з часом мають створити політичне, соціальне та інституційне середовище, щоб принципи та інститути верховенства права знову могли ефективно діяти».
Читайте та слухайте розмову повністю мовою оригіналу за посиланням: You may read the full conversation here: Transitional justice: to help victims and to rebuild society or just to punish murderers? Anna Myriam Roccatello