У Торонто завершився кінофестиваль TIFF: переможці, підсумки та Україна

17 вересня у Торонто закінчився найбільший кінофестиваль Північної Америки — TIFF (Toronto International Film Festival). На відміну від кінофестивалів світу головну стрічку-переможницю тут визначають глядачі, голосуючи за улюблений фільм після перегляду.

Ця нагорода називається People’s Choice Award. Цього року вона опинилась в руках американського режисера Сord Jefferson за American Fiction, сатиричну стрічку про письменника, який написав навмисно дурнувату новелу, яка несподівано принесла автору шалену популярність.

Другий приз глядацьких симпатій отримала стрічка The Holdovers (режисер Alexander Payne).

Аніме японського класика Hayao Miyazaki The Boy and The Heron, яким урочисто відкрився фестиваль 7 вересня, посіло третю сходинку рейтингу глядацьких смаків.

За давньою традицією (чи збігом обставин) фільм-переможець Toronto International Film Festival ймовірно отримує «Оскар» кілька місяців поспіль на головній кіно-тусовці року. Принаймні 11 із 14 останніх «Оскарів» отримали лауреати People’s Choice Award канадського фестивалю.

Крім художніх фільмів TIFF зазвичай має у своїй програмі велику добірку якісного документального кіно. Цього року головний глядацький приз за документальний фільм отримала стрічка Mr. Dressup: The Magic of Make-Believe режисера Robert McCallum.

Україна теж була присутня у програмі головного канадського кінофоруму фільмами, зробленими у ко-продукції з різними країнами. Одним із фестивальних фільмів, який був представлений від Польщі, України та Франції — In The Rearview — пронизлива відеорозповідь про евакуацію людей, переважно мам з дітьми, з різних куточків України в перші тижні та місяці війни. Польский режисер Maciek Hamela спочатку просто волонтерив, перевозячи власною автівкою людей у безпечні місця, а потім вирішив записувати монологи своїх пасажирів на плівку. Дякуючи цим відвертим розповідям у нього вийшло дуже пронизливе, відверте, болюче, але обнадійливе докуметальне road-movie.

Ще один фільм, до якого Україна теж була причетна — The Peasants виробництва Польщі, Сербії, Литви (режисери DK Welchman, Hugh Welchman).

Історія про кохання, взаємовідносини, пристрасті, «суспільну думку жлобів», та звичаї польського села на початку 19-го сторіччя, режисери вирішили відзняти і «змалювати» — кадр за кадром. Так сталося, що для роботи над цією дійсно фантастичною картиною режисери відкрили у Києві одну із своїх студій мальованої анімації — у січні 2022-го, і через кілька тижнів терміново почали евакуацію українських художників, які щойно почали працювати над їхньою стрічкою. Режисери, продюсери, помічники вивозили їхні родини в Польщу, допомагали з оформленням документів, влаштуванням побуту, шкіл і т.ін. Таким чином 23 українських художника-аніматора (з команди 80 художників з Польщі, Сербії, Литви) продовжила роботу над стрічкою вже в Польщі.

Фільм, про який багато критиків говорили із захопленням — Fallen Leaves фінського режисера Акі Каурісмякі (виробництва Фінляндія, Німеччина) ні сюжетно, ні територіально ніякого стосунку до України не має (історія кохання двох самотніх немолодих людей), але в багатьох сценах мова йде про Україну: щойно в кадрі з’являється радіо — новини розказують про бомбардування Маріуполя російськими літаками, про бомбу, скинуту на залізничний вокзал та про інші трагічні епізоди війні в Україні, про те, що вона присутня в житті кожного навіть якщо ти живеш у мирній країні і весь цей жах далеко від тебе…

Каурісмякі, на відміну від більшості кіномитців, що привезли на фестиваль свої мирні історії, навмисне наголошував про це у своїй стрічці… І на фоні сотні фільмів, які відображали маленькі кишенькові драми на обмеженій ділянці географії (ідентичності, пошуку себе, психологічної подорожі в спотворене минуле, трансгендерних еволюцій, боротьбі з власними демонами і т.п.), його нагадування про війну в України звучало синкопою у загальній зоні комфорту.

Так само, як і фільм-наголос Defiant — про війну, підле та зухвале вторгнення Росії в Україну, зробила творча група, яка 10 років тому отримала People’s Choice Award на кінофестивалі в Торонто за документальну стрічку The Square. Так, саме її дивились на нашому Майдані у 2014-му, відчуваючи спорідненість духу з Єгипетською революцією. Цього разу знімальна група на чолі з режисером Kamir Amer провела багато часу в Україні та за кордоном, супроводжуючи Міністра Іноземних Справ України Дмитра Кулебу, та інших перших осіб держави на офіційних та неофіційних заходах.

Монтаж фільму Defiant закінчився за дві доби до початку кінофестивалю, і на прем’єрі фільму в Торонто члени творчої групи, які за інерцією продовжували жити за київським часом, зауважили зі сцени, що саме в ці хвилини в Києві оголошена повітряна тривога: тобто, поки в Торонто дивились кіно про війну в Україні, на її столицю летіли ворожі ракети…

Defiant — фільм-месседж про те, що Україна має виграти цю війну, і нам потрібна допомога всього світу, а не «крайня стурбованість» його лідерів, — був досить чітко сформований саме для іноземного глядача. Сподіваюсь, вони його почують. І не тільки в Торонто.

Алеся Волчик для Громадського радіо з Торонто

---

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS