У Києві попрощалися з головною редакторкою Київського бюро Радіо Свобода Інною Кузнецовою

Прощання відбулося у Михайлівському Золотоверхому соборі.

Тут зібралися її рідні, близькі й колеги, а також відомі особистості, з якими Інна Кузнецова записувала численні інтерв’ю, робила репортажі.

Багаторічна головна редакторка Київського бюро Радіо Свобода померла у Литві після затяжної хвороби 16 вересня 2023 р.

Прощальну службу провів митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Поховали Інну Кузнецову на Берковецькому цвинтарі у Києві.

Журналістки Громадського радіо поділилися своїми спогадами про роботу та спілкування з Інною Кузнецовою.

Катерина Мацюпа, продюсерка та гостьова редакторка Громадського радіо:

«Я була студенткою політології, 4 курс, і дуже хотіла вступити на магістратуру журналістики — Могилянську школу журналістики. Для цього треба було мати «творчий доробок». Його майже не було, коли я написала листа на пошту пані Інни — офіційну поштову скриньку, вказану на сайті Радіо Свобода. Я не дуже сподівалась отримати відповідь: офіційна скринька, головна редакторка такого шанованого видання і я — «ноу-нейм пиріжечок», яка пише, що сфера інтересів — це толерантність та релігія. Але пані Інна відписала за кілька годин, розлогого листа. Порекомендувала звернутись до головного редактора «Крим. Реалії» (проєкту Радіо Свобода) Володимира Притули. Після цього я почала працювати як фрілансерка: писала тексти, брала інтервʼю, потім знімала і монтувала відео, брала участь в телепроєкті. Наша регулярна співпраця тривала два роки. Я, звісно, сформувала творчий доробок, отримала досвід, самореалізувалась в темах, яких хотіла, і була корисна редакції. Час від часу згадую той вечір, коли Інна відписала. А могла ж не відписати».

Валентина Троян, координаторка регіональної служби Громадського радіо:

«З пані Інною спілкувалася один раз, але запам’ятала цю зустріч. Я вже працювала на Громадському радіо, а на Радіо Свобода з’явилася вакансія. Колега дуже-дуже просив піти на співбесіду. З поваги до нього я таки пішла. І проводила цю співбесіду саме Інна Кузнецова. Швидко з’ясували, що роботу я не шукаю, тому потім десь хвилин сорок говорили про журналістику, війну, місії, стандарти, російські медіа. Хоча вона могла б абсолютно справедливо попрощатися зі мною і займатися своїми справами, яких, я впевнена, у неї було багато».

Анастасія Багаліка, ведуча та редакторка Громадського радіо:

«Інна Кузнецова брала мене на мою першу практику, у 2006 році. Коли я йшла до редакції Радіо Ера на бульварі Верховної Ради у Києві, мені від хвилювання навіть стало зле. Пам’ятаю, що під час практики робила матеріал про нітрати в кавунах, ходила на прес показ фільму «Вольвер» Педро Альмодовара, і включалася звідти. Інну Кузнецову я страшенно боялася і намагалася зайвий раз не потрапляти їй на очі, вона мені здавалася дуже суворою. Але саме там я навчилася будувати радіо матеріали, різати синхрони. Це було моє перше робоче літо, дуже важливе».

Інна Кузнецова очолювала Київське бюро Радіо Свобода з 2009 року. Керувала роботою бюро, зокрема, і під час Революції Гідності, й від початку російської агресії. Журналістка була однією з перших стрімерів, вела прямі трансляції, висвітлюючи події Революції Гідності.

Роботу колективу Київського бюро Радіо Свобода під час Євромайдану відзначила Рада директорів мовлення США (BBG) — премією імені Дейвіда Берка. Преміальні кошти тоді передали на потреби нейрохірургічного відділення госпіталю, де лікуються поранені військові.

---

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS