Археологи знайшли загадкові фігурки із золотої фольги

Нещодавно у Музеї історії культури Норвегії повідомили, що під час будівництва дороги у селищі Вінгром виявили останки стародавнього язичницького храму, де знаходилися унікальні золоті скарби. Це селище розташоване недалеко від міста Ліллегаммер в губернії Оппланн (в 176 км від Осло).

Дослідники встановили, що знайдені золоті предмети належать до часів королівської династії Меровінгів. З V століття до середини VIII століття вони правили на значній території нинішньої Франції та Бельгії, а також частини територій Німеччини і Швейцарії.

Деякі золоті об’єкти знайшли в ямах, де колись стояли опорні балки для язичницького храму.

За словами археологів, загалом вже було знайдено 35 подібних золотих об’єктів, які насправді є монетами, хоч і квадратної форми. Розміром вони – з ніготь і дуже тонкі.

Перші 30 монет дослідники знайшли раніше (у межах інших розкопок), ще п’ять – нещодавно.

Деякі вчені охрестили їх монетами «золотих старців», адже на них вигравірувано напрочуд детальні зображення чоловіків і жінок у розкішному одязі (добре помітні навіть прикраси, зачіски, предмети в руках). Інші називають їх мініатюрними «золотими зливками».

У Музеї історії культури Норвегії розповіли, що ці монети – крихітні шматочки золотої жерсті, тонкі як папір чи алюмінієва фольга. На них виштамповані фігури (чоловіки, жінки, або пари – чоловік і жінка, що стоять один проти одного).

Незважаючи на крихітний розмір монет, вигравірувані на них фігури та мотиви відрізняються вражаючою кількістю деталей. Наприклад, зображена на одній з них жінка має чітко промальовану сукню зі шлейфом і плащем, а чоловік одягнений у короткий халат, з-під якого видно ноги.

За словами археологів, «золоті старці» настільки докладні та різноманітні, що є джерелом для:

• Вивчення звичаїв одягу того часу
• іконографії (дослідження виконаних мальовничими, скульптурними чи графічними засобами зображень осіб, подій, місцевостей)

Уточнюється, більшість подібних монет у давнину мали, мабуть, міфічне чи ритуальне значення.

Вчені припускають, що на них висічено зображення бога Фрейра (у германо-скандинавській міфології – бог плодючості та літа) та його дружини Герд (прекрасної володарки всіх річок, озер та водоспадів Йотунгейма – одного з дев’яти світів скандинавської міфології, населеного велетнями).

Їх могли приносити в жертву під час весіль чи ритуалів родючості.

Деякі припускають також, що золоті монети були різновидом «храмових грошей» – засобом платежу в ритуальній сфері (золоті монетки не мають отворів, тому їх навряд чи носили як прикраси).