Стаття у Time мала на меті сформувати певне тенденційне ставлення, і цим вона страшна — Саакян

В журналі Time вийшла стаття про Володимира Зеленського та розбіжності у його баченні перспектив розвитку війни й поглядів його оточення. Як матеріал вплинув на західну аудиторію та які маніпуляції використав автор?

Про це в ефірі Громадського радіо розповів політолог Олег Саакян.

«Ефект серйозний, хоча не катастрофічний. Один такий інформаційний снаряд не може виграти війни, але він завдав серйозної шкоди для України, її образу. Треба розуміти, що у статті 70-90% — це правда. І частина основних претензій справедливі, і частина оцінок, які лунали від окремих спікерів, посилань на них. Але все це рясно забарвлено вільними інтерпретаціями на тему самого журналіста, трактуваннями, підводками, тезами, які мають сформувати у читача певне ставлення. Стаття претендує на те, що вона відкриває певну шпарину в незвідане, у закриті кабінети, і має дати краще розуміння, що ж там відбувається», — говорить Саакян.

Автор статті використав маніпулятивні образи, щоб досягнути бажаного ефекту, вважає політолог:

«Поверх цих інтерпретацій додаються дуже знайомі й сильні образи для американського суспільства. Наприклад, в частині, де автор говорить, що він сидів з Шурмою, розмовляв із ним, той каже про скандал, що з ним стався, що це в них кинули багнюкою, «у цей момент поправляючи свій білий комірець сорочки». І фотографія з цієї зустрічі показує, що він сидить у цей момент в худі, тобто в чорному светрі, і точно не в білій сорочці. Здавалося б, маленька брехня, такий літературний образ, використаний журналістом. Ну що тут такого? Але так може сказати людина, яка не розуміє, що таке білий комірець в американській культурі. Це ідіома, якою позначається політична біла кістка, управлінська кістка, вищий менеджмент. Білі сорочки — на противагу синім сорочкам робітничого класу. Коли йде мова про білий комірець — це не про одяг, це одразу емоційне означення, за яким виникає образ випускника елітарного університету, який народився зі срібною ложкою в роті, життя чорного не бачив, відповідно, сидить собі, розмовляє, що його просто там звинувачують у чомусь.

І таких образів у статті багато, що говорить про те, що вона дійсно мала на меті не розкрити, що відбувається, а сформувати певне тенденційне ставлення. І цим вона страшна. Не конкретними фактами, більшість з яких підтверджуються й під якими і ми можемо підписатися й сказати, що деякі речі навіть гірші».

Читайте також: Захід зацікавлений у виборах в Україні: політолог назвав три причини

Таким чином стаття формує вкрай негативне уявлення про ситуацію в Україні, наголосив співрозмовник Громадського радіо.

«Пересічному американському громадянину донесли образ, що в Україні є президент, який у неадекваті й хоче боротися, який єдиний серед усіх бачать можливість перемоги, а ніхто всередині й зовні не бачить цієї перемоги. Це перше. Друге — що українська армія програє у війні та не готова боротися, не виконує накази. При цьому в статті абсолютно відсутнє воєнне керівництво. Таке враження, що у нас немає Генерального штабу, є тільки Офіс президента. Ми з вами чудово розуміємо, що це не так. В української армії дуже великий рівень автономності у прийнятті й реалізації своїх рішень. Точно не варто недооцінювати суб’єктності Генерального штабу. Але в статті їх просто немає. І третє — це те, що підтримка Заходу для України вже втомилася», — зазначив Саакян.

На його думку, після цієї статті у пересічного американця «має скластися враження, що щось в Україні все занадто корумповано, влада якась неадекватна, і перемогти вони не можуть».

«Нащо нам бути частиною цієї поразки і нести на собі ці проблеми й відповідальності? Хай домовляться, хай якось воно буде. У нас інші проблеми є. На це направлена стаття, і частково вона цього досягає саме інфільтрацією цього наративу. І, слава Богу, що після неї вийшла стаття Залужного для The Economist. Вона, зокрема, направлена абсолютно перпендикулярно, вбивають цей наратив, знищуючи саме підґрунтя і уявлення про ситуацію, що лежить в основі статті», — додав політолог в етері Громадського радіо.

Раніше секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що автор резонансної статті в американському журналі Time не володіє справжньою інформацією, повʼязаною з проведеннями Ставки верховного головнокомандувача або засідань військового кабінету. Він також вважає, що відповідні органи мають з’ясувати, які саме люди з оточення президента не вірять у перемогу України у війні.

Читайте також: Трампісти у США спричинять процедурні затримки допомоги для України — Краєв про передвиборчі баталії

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі