Железняк про держбюджет-2024: Оборонна сфера — основна складова, вона більша за весь бюджет 2021 року

Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік. Як у ньому розподілено кошти та яких економічних змін варто очікувати?

Цю тему в ефірі Громадського радіо прокоментував Ярослав Железняк, народний депутат від фракції «Голос», перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Головною статтею держбюджету є оборонна сфера. Тим не менш, видатки на неї менші, ніж у 2023.

«Що стосується видатків на оборону, то не дивуйтесь і не робіть із цього «зраду», але порівняно з цим роком, вони на 300 млрд менші. Цього року ми витрачаємо на оборону 1,9 трлн, а наступного заклали 1,6 трлн. Це більше вимушена міра, поки тривають перемовини і ревізія нашого бюджету МВФ. Тому що видатки, які стосуються бюджету оборони або безпеки, ми фінансуємо за власні надходження: податки і мито. У майбутньому, як було в цьому й минулому році, я думаю, парламент буде збиратися і збільшувати ці видатки, покриваючи їх за рахунок внутрішніх запозичень. Тому поки що видатки на безпеку й оборону менші приблизно на 300 млрд, але це гра цифр, і я впевнений, що в результаті ці цифри знову зростуть до 2 трлн», — говорить Железняк.

Усі інші видатки разом приблизно дорівнюють видаткам на оборону.

«Оборонна сфера — це дійсно основна складова, вона більша за весь бюджет «мирного» 2021 року. Наступна стаття — приблизно 450-500 млрд, це соціальні видатки. Далі йде багато статей з різних напрямків, серед яких складно виокремити якісь, що є важливими або ні. Мирні видатки виходять на приблизно 1,6 трлн грн. Це сума, яку мають покрити наші міжнародні партнери, в наступному році в обсязі 41 млрд доларів.

Капітальні видатки — це, в першу чергу, дороги, це коли закуповується якесь обладнання або будується новий корпус лікарні. Не всі капітальні видатки — погані. Навпаки, наприклад, наші європейські колеги говорять, що ті гроші, які вони виділяють, частково мають використовуватися на капітальні видатки. Тому що це інвестиції. Але ми достатньо заощадливо підходимо в цьому випадку то державного бюджету, і всі наші внутрішні видатки йдуть на фінансування армії. Більшості інших видатків наступного року буде значно менше, що, напевно, єдина правильна стратегія, поки триває повномасштабна війна», — вважає депутат.

У бюджеті планується змінити прожитковий мінімум та мінімальну пенсію, яка становитиме 2361 грн. Мінімальна зарплата з першого січня становитиме 7100 грн, а з першого квітня — 8000 грн.

«Коли ми збільшуємо мінімальну зарплату, то побічний ефект — це збільшення податкових надходжень, в даному випадку — єдиний податок. Тому я б не перебільшував значення конкретно цієї ситуації. І якщо ви запитаєте підприємців, то вони будуть проти. Але важко сперечатися з тим, що за два роки без змін у нас, м’яко кажучи, значно змінився курс гривні й відбулась значна інфляція. Тому ми просто намагаємось хоч якось вирівняти де-факто і де-юре», — пояснює Железняк.

Видатки на владу не було збільшено, говорить депутат:

«Збільшень ні у кого точно не було, ні в Офісу президента, ні у парламенту. Я б зекономив на парламентському телеканалі «Рада», слабо розумію, навіщо він зараз потрібен, функції не виконує, а грошей достатньо багато на нього витрачається. Але, в цілому, бюджет вперше настільки стиснений за своїми цифрам. Якби ви мені поставили задачу як позиційному політику його зазначено скоротити, я, відверто кажучи, не дуже розумію, як це зробити».

Вкрай важливою є підтримка західних партнерів, проте цього року вона має свою специфіку.

«Цей 41 млрд, на відміну від минулих років, прив’язаний до конкретних реформ. Це формула, яка називається «гроші в обмін на реформи». З одного боку, це погано, тому що ми в цьому році не просто отримуватимемо фінансову допомогу, а це буде залежати від прогресу по реформам. З іншого боку, слава Богу, нарешті нам буде байдуже на думку якогось чергового заступника з Офісу президента, чи хто там зараз керує урядом, тому що Україна має виконувати багато важливих міжнародних зобов’язань, які, в першу чергу, спрямовані на те, щоб з нашого бюджету не крали. На жаль, це зараз відбувається, за це відповідають конкретні люди, які мають конкретні державні посади. Я очікую, що міжнародні партнери звернуть увагу на це, і «гроші в обмін на реформу» буде спрямоване на те, щоб черговий заступник Офісу президента мав нульовий вплив на органи державної влади», — говорить Железняк.

Повністю слухайте розмову з Ярославом Железняком у доданому аудіофайлі