У Харківській області триває евакуація населення, зокрема, дітей, з найбільш небезпечних районів. Їй перешкоджає російська пропаганда, що прагне поширити серед населення дезінформацію й залякати людей.
Про це в ефірі Громадського радіо розповіла кореспондентка Анна Черненко.
Евакуація в області триває. Для куп’янських прифронтових сіл вона стала примусовою для дітей.
«Приблизно 30-35 дітей лишаються в цих найбільш небезпечних районах Харківщини, але я думаю, що за найближчі дні, може тиждень, їх вивезуть звідти з батьками, бо дуже активний процес іде. За десять днів, з 3 листопада, коли були вимушені перейти до примусової евакуації дітей, їх вивезли понад двісті, майже триста, і всього тридцять лишаються зараз. Це велика операція, в якій залучені правоохоронці, волонтери, соціальні установи. Вони обдзвонюють батьків, щоб ті були вдома, нагадують про небезпеку. На жаль, іноді батьки або відмовляються, або в останній момент передумують і не виходять, коли їм стукають у двері, це сповільнює процес евакуації», — пояснює Черненко.
Відмови від евакуації не є чисельними, але трапляються, говорить кореспондентка:
«Тут працює потужна російська пропаганда в Telegram-каналах, Viber-каналах, коли розповідають, що дітей везуть в нікуди або в якісь жахливі умови. Волонтери вже показують і фото, і роздруківки, як виглядають ті гуртожитки. Ледь не онлайн трансляції роблять, щоб показати кімнати. Звісно, це спільне соціальне житло, а не окремий дім, але, як мінімум, це не щоденні обстріли над головою».
Існує велика кількість сторінок, серед яких люди можуть не помітити ту, що є джерелом російських фейків. Тим не менш, проводяться й заходи боротьби з пропагандою.
«Ці Viber і Telegram-спільноти, фейкові сторінки, на жаль, можуть бути дуже схожими на якісь офіційні, популярні. Є різні районні, регіональні сторінки, серед яких людині, особливо старшого віку, доволі складно орієнтуватися. Вони передають одне одному цю інформацію і самі себе лякають. Воно спрацьовує на людські нерви, переживання.
Всіх просять читати офіційні сторінки, спілкуватися з волонтерами. Біля багатьох під’їздів висять оголошення з телефонами, інформацією, з переходами на сайт, щоб люди бачили, хто забирає їх і куди. Тому така антипропаганда теж працює. Найкращий варіант антипропаганди — це коли збирається команда людей, поліцейські, Червоний хрест, волонтери різних організацій, і вони обходять будинки, спілкуються і в такому діалозі протистоять пропаганді. Це більш дієво, але й більш ризиковано та небезпечно», — розповідає Черненко.
Волонтери говорили про випадки, коли людину вивезли, проте за кілька місяців вона повертається назад.
«Або через господарські справи, або фінансові виплати. Тому дуже просять такого не робити, і на рівні районної влади обіцяли контролювати цей процес».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі