30 років правники сперечаються, чи потрібна Україні галузь містобудівного права — аналітикиня Руху ЧЕСНО

Після невдалого законопроєкту №5655 сьогодні поновлені спроби реформувати законодавство у сфері містобудування. Для цього розробляється масштабний кодекс, що має зібрати в себе усі основні закони й засади з цього питання. Представники Руху ЧЕСНО поспілкувалися із Ганною Бондар, головою робочої групи, що розробляє кодекс.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Вікторія Олійник, парламентська аналітикиня Руху ЧЕСНО.

Законопроєкт №5655 та подібні ініціативи дозволяли, більшою мірою, враховувати інтереси окремих груп осіб, наприклад, великих забудовників, каже вона:

«На жаль, ми не зможемо цілком уникнути протягування подібних речей, тому що у нас є право законодавчої ініціативи кожного депутата, і вони вільні робити те, що хочуть, якщо це не порушує законодавство України. Тому ми не зможемо вберегтися від цього остаточно, але Містобудівний кодекс — це історія широка, яка закладе концепцію та підґрунтя, тобто дасть базу, яку неможливо буде порушити. Неможливо буде надавати перевагу, наприклад, великим забудовникам, як це робить законопроєкт №5655. Тобто будуть чіткі правила з урахуванням усіх стейкхолдерів, і вже від них потрібно буде відштовхуватись при розробці наступних законодавчих актів. Від 5655 кодекс відрізняється тим, що це комплексний документ».

Потреба створення такого кодексу обговорювалась уже багато років.

«Він давно розглядається, і розмови про його необхідність йдуть не перший рік. Тобто це не з’явилося під час розмов про 5655, це історія, за словами Ганни Бондар, яка триває вже 30 років. 30 років наші правники сперечаються, чи потрібна Україні окремо галузь будівельного або містобудівного права, чи потрібний окремий кодекс. У нас є Кримінальний, Адміністративний кодекси, це сфера правових відносин. Таку ж сферу пропонує запровадити робоча група, яка розробляє Містобудівний кодекс. Тому що дійсно це дуже розрізнені закони, їх дуже багато, і було б добре уніфікувати їх та звести до якогось спільного знаменника, аби в подальшому не можна було щось кудись маленькими ініціативами «запхнути», — говорить аналітикиня.

Містобудівний кодекс розробляється з активним залученням експертів з різних країн, тому європейське законодавство навряд чи матиме до нього претензії, каже Олійник:

«Ганна Бондар розповіла, що їхня робоча група зараз зосереджується на тому, що на кожне засідання приходить хтось із міжнародних експертів і розповідає їхню практику, проблеми та досвід. Рух ЧЕСНО слідкує за цим, і ми бачимо, що такі заходи дійсно відбувається, до деяких ми теж долучалися. Цей кодекс будується на основі міжнародного досвіду, тому що вся група зараз його слухає, нотує і бере з нього краще. Тому найімовірніше, тут питань у Європейського Союзу не буде, бо у нас дуже відкритий процес для всього світу, тут є можливість переглянути долучення європейських партнерів».

Основна команда, що займається розробкою кодексу, складається з представників та експертів різних сфер. Зараз вони працюють над концепцією, але можуть розійтися у своїх інтересах під час формулювання самих законів.

«У робочій групі, про яку ми говоримо, є декілька депутатів, але більша її частина — це якраз запрошені експерти та стейкхолдери з різних сфер. Зараз вони пишуть не сам текст законопроєкту, а концепцію, на основі якої потім юристи, як зазначала Ганна Боднар, напишуть текст закону. Звісно, ми не можемо говорити, що тут все ідеально і без ризиків. Адже робоча група — це 189 людей з різних сфер, тому, найімовірніше, це буде дуже довгий процес, і коли мова дійде до написання самого кодексу, кожен буде намагатися протягнути свої інтереси», — розповідає аналітикиня.

Повністю розмову з Вікторією Олійник слухайте у доданому аудіофайлі