Член комісії про перейменування на Донеччині: Це прифронтова територія, але і там зберігаються ці демократичні механізми

Доволі часто з’являються повідомлення про перейменування вулиць чи інших об’єктів у Києві й області. Проте цей процес триває і в інших містах та регіонах України, навіть тих, що знаходяться поруч із зоною бойових дій.

Про це в етері Громадського радіо розповів Павло Островський, член комісії з найменувань при київському міському голові.

«Наприклад, процес перейменувань відбувається на Донеччині, місто Дружківка. Там він іде «хвилями». Тобто процес розбито на такі логічні блоки, як декомунізація, ті питання щодо неї, які не були вирішені раніше, далі набув чинності закон про деколонізацію, і почали відбуватись перейменування відповідно до нього. Зараз перейменовано понад сотню вулиць. І при тому, що це прифронтова територія, де постійно «прилітає», там зберігаються ці демократичні механізми участі, громадські обговорення. Тобто громада повноцінно може брати участь і вибирати нові назви, голосувати за чи проти них», — розповідає Островський.

Читайте також: Хотілося б бачити інтенсивнішу роботу комунальних підприємств Київради — Островський про перейменування

Тим не менш, деякі місцеві ради намагаються знайти спосіб залишити старі назви населених пунктів.

«Є деякі хитрі ради, як, наприклад, Павлоград хотіли перейменувати на Павлоград, але тепер не на честь імператора, а на честь святого Павла. Або Червоноград перейменувати на Червоноград. Тобто такі хитрі трюки деякі місцеві ради намагаються здійснити. Але, я думаю, це не має шансів на проходження у Верховній Раді, адже чітко встановлено, які назви підпадають під обмеження, чітко прописано алгоритм. Тому у цих випадках місцевим радам варто не позбавляти населення права обрати нову назву. Щоб не вийшло, як в історії з Горішніми плавнями, коли мер і міська рада дуже хотіли залишити Комсомольськ і казали, що давайте залишимо так, але це буде не той Комсомольськ, про який всі подумали, а це буде абревіатура на честь якихось «креативних, молодих, сміливих козаків». Ясно, що Верховна Рада не може за таке проголосувати, і такі пропозиції завертаються.

Тому потрібно не просто «механічно» перейменувати, умовно кажучи, Южноукраїнськ на Південноукраїнськ. Тут варто заглибитись у свою історію, коріння, подивитися, які були історичні назви місцевості, і з цього можна отримати значно більше користі для громади, ніж якщо взяти одну «совкову» назву і переінакшити на іншу», — вважає член комісії з найменувань.

Читайте також: Із 2022 року в Києві відбулося понад 300 перейменувань — член комісії з найменувань

Повністю розмову слухайте в аудіофайлі