Верховна Рада України/Фото (ілюстративне), Twitter
У Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови про встановлення в Україні святкового дня – День подяки Богові. «Марафон вдячності» ще у серпні розпочав нардеп-«слуга» Георгій Мазурашу, а у грудні його продовжив член групи «За майбутнє» Віктор М’ялик, якого підозрюють в ухилянні від сплати податків.
Ініціатором проєкту постанови № 10371 виступила група народних депутатів, зокрема спікер Руслан Стефанчук, його перший заступник Олександр Корнієнко, лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, голова комітету з питань свободи слова (фракція «Голос») Ярослав Юрчишин, нардепи»-слуги» Василь Вірастюк, Георгій Мазурашу та інші.
Станом на вечір 25 грудня текст документа на сайті парламенту відсутній, однак у картці зазначається, що він вже переданий на розгляд керівництву. З огляду на те, що авторами проєкту постанови є саме керівництво ВР, проєкт має великі шанси на ухвалення. Дату реєстрації, мабуть, обрали невипадково.
Примітно також, що першим у списку ініціаторів реєстрації цього документа є представник депутатської групи «Партія «За майбутнє», член парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віктор М’ялик.
Саме цей депутат 24 листопада 2023 року зареєстрував проєкт постанови № 10286, який має таку ж саму назву — «Проєкт Постанови про встановлення в Україні святкового дня – День подяки Богові».
«Святкувати День подяки Богові пропонується в останню неділю вересня. Вибір цього дня… пояснюється традиційним для українського народу звичаєм збиратися разом після збору врожаю та дякувати Богові за родючість землі, зібраний з полів хліб та добробут кожної родини. У цей день кожний матиме особливу нагоду звернутися до Всевишнього з молитвою про очищення від гріхів і духовне зцілення, з подякою про добробут і добрі врожаї у нашій країні», — йдеться у пояснювальній записці.
Зазначається також, що реалізація постанови «не потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету, оскільки святкування Дня подяки Богові не потребує додаткового вихідного дня».
Нещодавно, а саме 21 грудня, проєкт цієї постанови був відкликаний.
Втім, цим не обмежується бажання нардепа М’ялика подякувати Богові. Так, 16 жовтня 2023 року він зареєстрував проєкт Закону № 10152 «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня — День подяки Богові».
Читайте також: З депутатами партії «Слуги народу» пов’язані не менш як півсотні різних скандалів — політолог про скандал з Арістовим
У пояснювальній записці, яка, по суті, ідентична тій, що супроводжує проєкт постанови від 24 листопада, зазначається, що ухвалення законопроєкту, «сприятиме збереженню духовної спадщини нашого народу, підняттю рівня суспільної моралі та консолідації українського народу в спільній подяці Всевишньому за мир та добробут в Україні, а також е також буде сприяти розвитку та консолідації міжконфесійних стосунків у релігійному середовищі України».
Цей законопроєкт не виносився на голосування у сесійну залу, однак 18 жовтня його передали на ознайомлення. Головним комітетом у супровідній документації вказаний Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який очолює Галина Третьякова з фракції монобільшості «Слуга народу».
Зауважимо, що «марафон вдячності», попри свою наполегливість, все ж таки розпочав не Віктор М’ялик, а «слуга» Георгій Мазурашу. Саме він 7 серпня поточного року зареєстрував законопроєкт № 9574 про створення нового свята — Дня подяки. Передбачається, що цей день буде вихідним.
На думку Мазурашу, «День подяки» варто відзначати 22 жовтня, бо осіння пора «сприятиме святкуванню за родинним столом». Додатковий аргумент автора: у світі в цей день відзначають «День змін на краще».
Цей законопроєкт також не виносили на голосування у сесійну залу Верховної Ради.
Довідково. За даними Руху «Чесно», народний депутат Віктор М’ялик, який переміг на парламентських виборах 2019 року як самовисуванець на окрузі № 155 (Рівненька область), займався «гречкосійством».
У 2021 році М’ялику повідомили про підозру в ухиленні від сплати податків на суму понад 97 млн грн. За даними слідства, нардеп розпочав будувати нерухомість у 2012 році ще до того, як офіційно почав підприємницьку діяльність. Після зведення житлових будинків він зареєстрував на себе більше ніж 1200 квартир, які продавав через довірену особу як особисте майно, таким чином сплачуючи податок у розмірі 5% замість 18%.
Згідно з декларацією М’ялика за 2019 рік, він володів понад 150 квартирами різної площі, десятками нежитлових приміщень, паркомісць та гаражів. У тому ж році Печерський суд Києва арештував майно Віктора М’ялика. Наприкінці вересня 2021 року Державне бюро розслідувань завершило розслідування справи чинного нардепа. Сам М’ялик своєї провини не визнає.