Ілюстративне фото
3 січня відбувся наймасштабніший за час повномасштабної війни обмін полоненими. Було повернуто 230 громадян України.
Це в етері Громадського радіо говорили з Тетяною Катриченко, виконавчою директоркою Медійної ініціативи за права людини.
Цей обмін став першим майже за півроку.
«Ми довго очікували цього обміну, тому що попередній відбувся в серпні 2023 року. Люди, дотичні до перемовного процесу, завжди говорили, що це російська сторона блокує такі обміни, що з нею неможливо домовлятись, що Росію не цікавлять її громадяни, які перебувають в українському полоні. Говорили про те, що Україна шукає країни, які могли б бути відповідальні за пункт 4-й мирного плану Володимира Зеленського про повернення всіх громадян України, зокрема військовополонених і цивільних. Зараз говорять, що такі країни є, і різні з них дотичні до різних обмінів. Тому завжди складно сказати в цьому процесі, що була єдина причина, яка його гальмувала», — говорить Катриченко.
Серед людей, яких вдалося повернути, присутні різні категорії та військові з різних підрозділів, але захисники Азовсталі досі залишаються у полоні.
«Усюди звучить офіційна цифра 230 осіб, хоча на фотографіях ми, звісно, не бачимо такої кількості людей, і нам ще доведеться визначати, хто саме потрапив у цей обмін. Але вже зараз можна говорити, що переважна більшість тих, кого ми ідентифікували, це військові, які потрапили у полон у перший місяць повномасштабного вторгнення: в районі Чонгара, на острові Зміїний, під час окупації ЧАЕС, загалом Київської області, а також є військовослужбовці, що були в оточеному Маріуполі. Мова йде про військових, які захищали завод Ілліча, не захисників Азовсталі. Ми можемо помилятися, але у цьому списку немає представників полку «Азов». Є представники морської піхоти, зокрема 36-ї бригади», — розповідає виконавча директорка МІПЛ.
До різних етапів організації обміну дотична велика кількість різних структур.
«Це Координаційний штаб щодо розшуку і обміну військовополонених. Ця структура об’єднує у собі кілька відомств, зокрема Міністерства оборони, Міністерства реінтеграції, Офісу уповноваженого з прав людини, СБУ. Хтось з них складає списки, хтось веде розшукову діяльність, хтось — перемовний процес. І, я думаю, що роль президента і влади також у цьому процесі велика, оскільки Зеленський ще під час своєї пресконференції у грудні говорив, що українській стороні вдалося домовитись про обмін певної кількості осіб», — говорить Катриченко.
Інформацію про відсутність серед обміняних полонених саме «азовців», підтверджують слова командира 12-ї бригади НГУ «Азов» підполковника Дениса Прокопенка.
«0». Саме стільки бійців 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» НГУ, які стояли в авангарді Сил Оборони України в боях за Маріуполь, повернулись сьогодні з полону під час найбільшого обміну з моменту повномасштабного вторгнення.
Безумовно, ми щиро радіємо за кожного українського військовослужбовця, якого вдалося обміняти; вітаємо кожну сімʼю, яка побачить живим та зможе обійняти свого сина, батька та чоловіка», — написав він.
Нагадаємо, 3 січня 2024 року в результаті найбільшого за час повномасштабного вторгнення обміну військовополоненими вдалося повернути з полону 230 українців.
Серед звільнених — 130 військовослужбовців Збройних сил України (серед них ТрО – 14, ВМС – 14), Національної гвардії – 55, Державної прикордонної служби – 38, Національної поліції – один і шестеро цивільних, які були незаконно позбавлені волі.
Повністю розмову з Тетяною Катриченко слухайте у доданому аудіофайлі