Ніхто не хоче брати на себе політичну відповідальність — Рейтерович щодо законопроєкту про мобілізацію

Сьогодні комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки має ухвалити рішення щодо законопроєкту про мобілізацію. Проте процес постійно розтягується через його неоднозначність, несприйняття суспільства та небажання брати на себе відповідальність.

Про це в етері Громадського радіо розповів політолог Ігор Рейтерович:

«Ніхто не хоче брати на себе політичну відповідальність. Всі розуміють, що законопроєкт досить неоднозначний, принаймні частина положень, які в ньому є, дуже негативно сприймаються суспільством. Але за значну частину з них все одно доведеться голосувати, тому що це «патова» ситуація, певною мірою. Незважаючи на суспільне несприйняття, там є об’єктивні речі, що потребують врегулювання, і вони у цьому законі, так чи інакше, фігуруватимуть. Тому депутати максимально відтягують цю можливість і шукають того, на кого можна буде «повісити» цю відповідальність».

Читайте також: Закон про лобізм мінімізує корупційні практики на рівні великого бізнесу та політичних рішень — Рейтерович

Коли законопроєкт лише з’явився, була спроба перекласти відповідальність на військових.

«Вона дуже швидко провалилася, тому що головнокомандувач, що йому не властиво, вийшов на пресконференцію та досить детально і ґрунтовно відповів на всі запитання. Після цього стало зрозуміло, що рішення все одно прийматимуть політики. Військові у даному випадку говорять не про форму мобілізації, їм важливий результат, а яким чином це буде зроблено — це питання до тих, хто, відповідно до чинного законодавства, за це відповідає. Це, перш за все, Президент України, Кабінет Міністрів, профільне міністерство, Рада національної безпеки і оборони та Верховна Рада», — пояснює політолог.

Другою стала спроба перекласти відповідальність на Кабінет Міністрів.

«Кабмін навіть подавав цей законопроєкт, але тут на депутатів знову, мабуть, чекало розчарування. Справа в тому, що рівень довіри до Кабінету Міністрів в українському суспільстві, м’яко кажучи, незначний. І громадяни все одно не перекладають відповідальність на окремих міністрів, зокрема профільного, бо вони розуміють, що в робочій групі працювали переважно народні депутати, і вони в сусідній залу будуть голосувати», — говорить Рейтерович.

На сьогодні законопроєкт про мобілізацію не має шансів набрати необхідну кількість голосів, тому його не виносять у сесійну залу, вважає політолог.

«Судячи з усього, необхідної кількості голосів сьогодні, принаймні за ту редакцію, що розглядалася в комітеті, немає. Пан Арахамія може нескінченно писати пости і розповідати, що все нормально, все під контролем, але достатньо подивитися на допили або виступи окремих депутатів від «Слуги народу», щоб зрозуміти, що до єдності там дуже далеко. І доки в Офісу президента не буде впевненості, що законопроєкт набере необхідну кількість голосів, його немає сенсу виносити в сесійну залу, бо він потоне від правок або дискусій.

Такі законопроєкти мають голосуватися, як мінімум, конституційною більшістю, тобто понад 300 депутатів. Це буде показником певної єдності Верховної Ради. Сьогодні там мова не те що про 300, а навіть про 226 голосів не йде».

Читайте також: Законопроєкт про мобілізацію — просто один величезний батіг — Борис Хмілевський