Закон про лобізм мінімізує корупційні практики на рівні великого бізнесу та політичних рішень — Рейтерович

10 січня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт, що має врегулювати лобіювання в Україні відповідно до норм європейського права. Ухвалення такого закону є однією з вимог Єврокомісії. Для чого це потрібно, і як лобізм регулюється в інших країнах?

Про це в етері Громадського радіо розповів політолог Ігор Рейтерович.

«В окремих країнах є нормативно-правові акти Європейського Союзу, що регулюють лобістську діяльність. Дійсно, наявність окремого закону в Європі менш поширена, ніж у Північній Америці, Великобританії, Австралії чи Новій Зеландії. Там є закони щодо лобізму, він повністю інституціалізований. Європейські країни частіше вносять окремі положення у свої законодавства, які регулюють лобістську діяльність. На рівні загалом ЄС є документи, які стосуються діяльності лобістів і дають їм можливість представляти, лобіювати ті чи інші питання і робити це публічно, відкрито і прозоро», — розповідає Рейтерович.

Вимога Єврокомісії ухвалити в Україні саме окремий закон щодо лобізму пов’язана із негативною традицією тіньового впливу великого бізнесу на політику.

«Ця вимога до України, значною мірою, пов’язана з тим, що ми маємо постолігархічну систему, і вплив великого бізнесу на політику в нас завжди був дуже вагомий. При чому, він, як правило, був не публічний, а кулуарний або тіньовий. І вважалося, що за допомогою окремого нормативно-правового акту багато цих питань можна буде вивести «з тіні», зробити їх публічними і, фактично, легалізувати певні практики, які не те, щоб суперечать чинному законодавству, але були сумнівними з морально-етичної точки зору. Тобто їх дозволити, привести у відповідність до норм права Євросоюзу і, таким чином, вирішити це питання», — пояснює політолог.

Законопроєкт був проголосований у першому читанні й має бути остаточно затверджений до березня, коли Україна звітуватиме про виконані зобов’язання.

«Закон, який учора був проголосований у першому читанні, в цілому, непоганий, хоча до нього було дуже багато застережень на етапі підготовки. Вони були пов’язані з тим, що не зовсім правильно і активно залучали зацікавлені сторони, зокрема представників громадських об’єднань. Але, на щастя, до них прислухались на етапі фінальної підготовки цього законопроєкту, їх позиції були враховані, і той документ, який ми маємо, всі проблеми одразу, звісно, не вирішить, але, значною мірою, дозволить мінімізувати корупційні практики, що були характерні для нашого суспільства на рівні великого бізнесу та прийняття політико-управлінських рішень. Тому це вагомий крок, який ще потрібно довести до логічного завершення, і на березень, коли ми готуємо фінальний звіт по виконаним зобов’язанням, цей закон займатиме чільне місце. Я думаю, що у Європейського Союзу тут питань не повинно бути до України», — вважає Рейтерович.