За останні два місяці на Донеччину повернулося на дві тисячі більше мешканців, ніж евакуювалися. З чим це пов’язано, та з яких міст все ж продовжують виїжджати люди?
Про це в етері Громадського радіо розповів Ярослав Корнієнко, координатор напрямку евакуації благодійного фонду «Схід SOS».
«Обов’язкова евакуація оголошена з усієї Донецької області, але вона різна. Якщо Слов’янськ та Краматорськ функціонують як повноцінні міста, то в Кураховому наразі сильні обстріли, і саме там зараз основний акцент нашої евакуації. Якщо останні півтора року там можна було перебувати, я сам там бував, то зараз ситуація погіршилась, і більшість заявок звідти.
Тому, коли люди повертаються у Краматорськ, це абсолютно зрозуміло, місто функціонує, підтримує тил. Нереально евакуювати всю Донецьку область. Але Часів Яр, певні райони Костянтинівки, Нью-Йорк, Курахове наразі потерпають від сильних обстрілів, і евакуація триває звідти», — розповідає Корнієнко.
Частина населення і зараз не бажає евакуюватися навіть із найбільш небезпечних точок. Особливо це стосується літніх людей.
«Ми займаємося, зокрема, людьми з обмеженою мобільністю, похилого віку, і їм ще складніше. Вони зазвичай виїжджають, уже коли у них повна безнадія, або коли в їх будинок був прильот, чи їхній стан погіршився, і вони вимушені їхати кудись, де є повноцінно функціонуючі лікарні, де їм можуть надати допомогу.
На прифронтових територіях немає ЦНАПів, лікарень, дуже мало аптек. І якщо про людину нікому потурбуватися, вона виїжджає. Уже два роки триває повномасштабна війна, і якщо люди до цього не евакуювались, то зараз їх до цього змушує тільки вкрай безвихідне становище», — пояснює координатор.
Існує практика примусової евакуації людей з певних населених пунктів та заборони туди повертатися. Вона застосовується, зокрема, в окремих регіонах Харківської області.
«Ми як благодійний фонд не можемо примусово евакуювати людей, і робимо це лише за згодою самої людини. Примусова евакуація стосується дітей з одним з батьків у визначених військово-цивільною адміністрацією містах. І якщо їх не пускають назад, це має сенс, щоб не наражати людей на смертельну небезпеку. Є райони, де ведуться бойові дії, де перебуває ЗСУ, і пускати туди цивільних — це все одно, що вбивати їх. Не пам’ятаю, щоб нас як евакуаційників кудись не пускали, але, наприклад, у Херсонській області дуже ускладнений пропуск, і на блокпостах завжди мають переконуватись, що ти їдеш туди з вагомою метою, і зайвий раз нікого не хочуть наражати на небезпеку», — говорить Корнієнко.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі