Ілюстративне фото
29 січня в Ужгороді пройшла зустріч міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто з головою МЗС України Дмитром Кулебою та очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком. За її результатами угорська сторона сформулювала 11 побажань до України, що, зокрема, стосуються прав національних меншин. На сьогодні не були оприлюднені всі пункти з цього переліку, але вже можна говорити, що вони є різними за відповідністю до українського законодавства та з ймовірністю були прийнятими.
Про це в етері Громадського радіо розповів член Експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов.
«Наскільки мені відомо, повного переліку вимог не було оприлюднено. Йдеться про 11 пунктів, чотири з яких були побіжно згадано на пресконференції, та ще про один Сійярто сказав у соціальних мережах, але в дуже загальних словах. Я знаю, що Кабмін наразі опрацьовує ці пропозиції, визначає, які з них є прийнятними. У більшості з них йдеться про використання мови, але деякі вимоги насправді вже мають бути задоволені останніми змінами в законодавстві, що були прийняті в грудні минулого року. Як сказав Кулеба, пропозиції угорської сторони мають бути впорядковані на рівні підзаконних актів та роз’яснені. Деякі з цих пропозицій дійсно можна впорядкувати таким чином, але деякі не відповідають чинному українському законодавству, і якщо їх задовольняти, його потрібно знову змінювати», — розповів Ліхачов.
Пропозиції угорської сторони стосуються мови у сфері освіти, а також у діяльності місцевого самоврядування, наголосив він:
«В інтерпретації української сторони поки не йшлося про внесення змін у законодавство, але деякі рекомендації Угорщини неможливо виконати без цього. Меншою мірою це стосується закону про освіту, тому що він і так, переважно, відповідає угорським рекомендаціям, і тут питання, швидше, в імплементації. Угорська сторона просить, щоб учні мали змогу складати НМТ їхньою мовою.
Те, що не відповідає чинному законодавству, переважно стосується самоврядування. У цій сфері не було внесено змін, а угорська сторона наполягає не лише на тому, щоб їхню мову можна було використовувати в органах місцевого самоврядування, але й пропонує скасувати положення щодо вимоги кваліфікаційних іспитів з української мови для співробітників органів місцевого самоврядування. Чинне законодавство наголошує на тому, що мовою місцевого самоврядування є українська, а також вимагає її знання від будь-яких держслужбовців».
Наразі не зрозуміло, наскільки угорські вимоги є ультимативними, та чи можливо вплинути на них дипломатичним шляхом. Також питання внесення нових змін в українське законодавство може залежати від подальших рішень Єврокомісії, пояснив член Експертної ради Центру громадянських свобод.
«Складно сказати, наскільки гнучкою є угорська сторона у власних вимогах. Спостерігачі на перемовинах міністрів кажуть, що наразі угорська сторона налаштована конструктивно, але зберігатиме певні зачіпки, щоб мати можливість повернутися до них, якщо ситуація зміниться, і якщо знову потрібно буде знайти привід, аби висловлювати невдоволення Україною, блокувати певні рішення в межах ЄС і таке інше. Тобто тут йдеться про набір певних, швидше формальних вимог, серед яких є неприйнятні для української сторони. За рік ми тричі змінювали закон щодо використання мов нацменшин. Не думаю, що ми це робитимемо вчетверте на вимогу однієї лиш Угорщини, адже раніше це були ультимативні вимоги Єврокомісії», — наголосив В’ячеслав Ліхачов.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі