Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто
Частина вимог угорської сторони до України стосовно прав національних меншин збігаються з загальними нормами європейського права. Водночас інша їхня частина з цими нормами не пов’язана. Як законодавство ЄС регулює права нацменшин, та яким воно є в самій Угорщині?
Про це в етері Громадського радіо розповів В’ячеслав Ліхачов, член Експертної ради Центру громадянських свобод.
«Якихось спільних вимог у Євросоюзі для всіх країн щодо врегулювання використання мов національних меншин немає. Але є певні вимоги для країн-кандидатів, і про них у нашому діалозі з Євросоюзом ще не йшлося. Поки мова йде про ті зобов’язання, які Україна вже має згідно з документами ООН та Ради Європи. Саме на них ґрунтуються рекомендації Венеційської комісії, які Єврокомісія наполегливо радить нам імплементувати в законодавство», — говорить Ліхачов.
Рекомендації угорської сторони спираються радше не на законодавство ЄС, а на їхнє власне, адже воно встановлює широкі права для національних меншин.
«Що стосується Угорщини, наразі мова йде про політичний двосторонній діалог. Угорщина не має в цьому озиратися на європейське законодавство й не робить цього. Але з угорського боку, ще до змін у наших законах, лунали пропозиції перевести українське законодавство у відповідність до угорського. Тобто надати нацменшинам в Україні такі ж права, як в угорському законодавстві. Насправді воно декларує значний обсяг прав, включно з використанням мови у роботі органів місцевого самоврядування, освітою, квотами для представників нацменшин у парламенті. Була пропозиція врахувати угорський досвід, коли готувалися грудневі зміни до законодавства, але було вирішено, що наразі ми не готові все це у себе імплементувати. Не можна сказати, що всі ці норми виконуються на практиці, але з точки зору законодавства, Угорщина має ширший обсяг прав для національних меншин, ніж Україна, навіть після останніх змін», — розповів член Експертної ради Центру громадянських свобод.
Читайте також: Україна не говорила про зміни в законодавстві, але деякі вимоги Угорщини неможливо виконати без цього — Ліхачов про права нацменшин
Після впровадження останніх змін щодо розширення прав нацменшин в українському законодавстві, угорська громада в Україні, переважно, задоволена своїм становищем. Проте Будапешт наразі на це не зважає, наголосив Ліхачов:
«Здається, що наразі Будапешт не цікавиться думкою закарпатських угорців. Але і їхні погляди можуть різнитися між собою. Досвід демонструє, що люди, робота яких пов’язана із впровадженням мов національних меншин, більше налаштовані на діалог. А ті, хто декларує, що вони є представникам угорської нацменшини, є дві основні організації, фінансово залежать від підтримки з Угорщини, і їхня позиція щодо прав угорської мови завжди була більш радикальною. В останні роки дискусія зосередилася на поверненні угорської мови як мови освіти в середній школі. З виконанням цієї вимоги, наші угорські організації публічно оголосили, що всі їхні основні прохання виконано. Тому можна сказати, що угорська меншина в Україні задоволена останніми змінами в законодавстві».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі