В Україні існує системна проблема — співвідношення готівкової гривні до безготівкової досить високе. Цей показник, який наразі становить 40-50%, потрібно зменшувати.
Про це в етері Громадського радіо сказав фінансовий аналітик Віталій Шапран.
Раніше повідомлялося, що Національний банк України напрацьовує рішення щодо обмеження карткових переказів і запровадження граничних лімітів переказу готівки через термінали самообслуговування.
«Саме частка готівки складає десь 40-50 відсотків. Звісно, є певне покращення, якщо порівнювати з часами Януковича, але якщо подивитися цей показник у наших сусідів, то більше він лише в Албанії…
Відбувається це через розгул тіньової економіки, яка складає, за різними оцінками, від 30 до 50 відсотків нашого ВВП. Звичайно, це втрата у податках; не дуже добре для офіційного сектора, бо одні сплачують податки, а інші ні», — сказав Шапран.
Читайте також: Заборона НБУ показувати курс на табло — спрацювала — Андрій Дубас
Він уточнив, що у планах НБУ йдеться «не лише про термінали, а взагалі про обмеження операцій з готівкою».
«Щоб не було спекуляцій, вони зараз обговорюють, як це має відбуватися, але поки що немає нормативного документа, який можна було б проаналізувати. Потрібно знати, що є проблема високої частки готівки в обігу і її потрібно вирішувати», — наголосив аналітик.
Шапран також уточнив, що окрім обслуговування тіньового сектору економіки, велика частка готівки, наприклад, у банківському секторі, потребує великих витрат на перерахування, зберігання, транспортування, сортування готівки. Все це дуже коштовний процес, на відміну від безготівкових розрахунків, зазначив експерт.
«Банківський сектор, який наповнює державний бюджет, зрештою недоотримує прибуток через ці витрати, тому стратегічно важливо зниження частки готівкової гривні хоча б до рівня Грузії, Чехії — приблизно до 10-20 відсотків. У скандинавських країнах взагалі цей показник іноді сягає одного відсотка», — додав Віталій Шапран.
Як повідомлялося, у 2023 році українці збільшили покупки та послуги через безготівкову оплату через мережу торгових терміналів державного «ПриватБанку».
Повністю розмову з фінансовим аналітиком слухайте у доданому аудіофайлі