Гривня/Ілюстративне фото
У Національному банку України обговорюють можливість запровадження обмежень карткових переказів та граничних лімітів переказу готівки через термінали самообслуговування. Це має знизити частку готівки в українському обігу та допомогти в боротьбі з тіньовою економікою.
Про необхідність такого кроку в етері Громадського радіо розповів Віталій Шапран, економіст, фінансовий аналітик.
«У нас уже близько 20 років є системна проблема: у співвідношенні готівкової та безготівкової гривні у загальній масі річного ВВП частка готівкової складає 40-50%, це дуже багато. Є певні покращення за останнє десятиліття, зниження з 50-60% у часи Януковича до близько 40%. Але якщо подивитися цей показник у наших сусідів, то більший він тільки в Албанії з певними її системними проблемами кримінального характеру. Відбувається у нас це через розвиток тіньової економіки — за різними оцінками, вона становить від 30% до 50% нашого ВВП. Звісно, це втрати в податках, це не дуже добре для офіційного сектору, який робить все законно. Тому мова йде не просто про термінали. НБУ поки тільки обговорює, як це має відбуватись, немає нормативного документа, який можна було б проаналізувати. Просто потрібно знати, що є проблема високої частки готівки в обігу, і її потрібно вирішувати», — пояснює Шапран.
Велика частка готівки впливає на два основні негативні фактори.
«Перше — це обслуговування тіньового сектору. Друге — це обслуговування, перевезення, перерахунок, сортування готівки. Це дуже дорогий процес, порівняно з безготівковими платежами. А робота з готівкою має пройти через інкасацію з роздрібної торгівлі, перерахунок в касах, потім банки між собою цією готівкою торгують. Тому цей процес дуже затратний, і у нас так побудована система, що близько 50% цих витрат несе на собі Національний банк. А це впливає на його прибуток, що йде до державного бюджету. Тому, зрештою, у нас страждає система державних фінансів, яка щорічно щось недоотримує. Через це стратегічно важливо знизити відсоток готівки до рівня близько 10-20%. Це діапазон країн, які можна з нами порівнювати. Тому що найкращий показник у країнах Скандинавії, там готівка займає 1-1,5%», — розповідає економіст.
Читайте також: Заборона НБУ показувати курс на табло — спрацювала — Андрій Дубас
Покращення у цій сфері все ж відбувається. Певною мірою вони пов’язані з військовими обставинами. Водночас саме через ці обставини «ми не можемо перейти до більш радикальних заходів з переходу на безготівкові платежі, адже вони потребують стабільного електропостачання», зазначає співрозмовник Громадського радіо.
«У нас покращення цього показника відбулося в період війни, завдяки тому, що в ЗСУ не практикують зарплату в конвертах, там все офіційно. І загалом люди починають звикати розплачуватись картками й розуміють, що це зручніше. Крім того, це безпечніше. Якщо з карткою щось станеться, вона зникне, хтось її вкраде, то її завжди можна перевипустити. Тому ми бачимо певні покращення, але вони відбуваються не за рахунок того, що НБУ чи уряд щось робили.
Звісно, ми не можемо під час війн повністю відмовитись від готівки. Банкам доведеться йти на інкасаційні ризики у прифронтових зонах, щоб забезпечувати там життєдіяльність, щоб підтримувати ту ж пошту, магазини, інші установи, забезпечувати їх готівкою. Тому Національний банк не впровадить зміни швидко. Але це все одно потрібно робити в комплексі з податковою реформою, щоб мінімізувати ухилення від сплати податків серед бізнесу», — говорить Шапран.
Нагадаємо, раніше перший віцепрезидент торгово-промислової палати України Михайло Непран в етері Громадського радіо пояснив, що повідомлення про зміни цін можуть бути елементом роспропаганди.
Повністю розмову з фінансовим аналітиком слухайте у доданому аудіофайлі