11 лютого невідомі розписали фасад київського кінотеатру «Жовтень» гомофобними висловами та розфарбували сітілайти з постерами фільму «Уроки толерантності», що незабаром виходить у прокат.
Це в етері Громадського радіо прокоментував Аркадій Непиталюк, режисер та співавтор сценарію фільму «Уроки толерантності».
«Звісно, і я, і команда очікували на щось таке. Вже під час зйомок у певних колах, певних чатах були різні вислови, обговорення про те, що «Як так, знімати про такий непотріб?» їхніми словами, ще й під час війни. Але мені здається, що ці люди, навпаки, додатково прорекламували наше кіно. Самі того не хотіли, але стали нашими помічниками», — говорить Непиталюк.
Подібні акти вандалізму на ґрунті ненависті в Україні часто не розслідуються належним чином, а винуватці не притягаються до відповідальності. Тим не менш, адміністрація кінотеатру вже звернулася до правоохоронних органів.
«Наскільки я знаю, кінотеатр «Жовтень» звернувся до поліції, і сьогодні мають чи шукати когось, чи розбиратися. Я не бачив ні інформації, ні світлин, що вчора хтось з поліції приїздив туди», — каже режисер.
Мережею ширяться різні версії того, хто міг стати ініціатором цього злочину.
«Я сумніваюся, що виходом у прокат якогось фільму займаються російські спецслужби. У нас фільм, радше, не про ЛГБТ, а про гомофобів, які змінюються. Але чомусь є певні українські кола, які тримаються таких «заскорузлих» традицій, упереджень, забобонів, як мінімуму, ХІХ-го століття, а то й середньовічних. І вони організовують молодь, забивають їй мізки і використовують. Ті чоловіки, які керують цим, самі ж не йдуть, а посилають когось. На одній світлині видно, що це якийсь підліток. Для чого це їм — я не розумію. Грубо кажучи, вони проти розвитку України та сучасних українців. Так само, як росіяни, вони хочуть нас повернути в радянське чи ще більш далеке минуле. Вони написали «ЛГБТ = русня», але самі вчиняють абсолютно, як русня», — стверджує Непиталюк.
Також режисер переказав, про що розповідає його фільм «Уроки толерантності», який українські глядачі й глядачки зможуть переглянути в кінотеатрах з 14 лютого.
«Загальна фабула в тому, що звичайна українська родина перебуває в якійсь тотальній кризі — фінансовій, психологічній, в стосунках. Мама цієї родини працює вчителькою і в школі натрапляє на програму євроінтеграції та адаптації дітей до ЛГБТ-спільноти. Вона пропонує підписатися на цю програму своїй родині, тому що та передбачає величезні пільги. Вони погоджуються, і, за умовами програми, до їх помешкання на три тижні поселяють ЛГБТК+ активіста гея Василя, який дає родині своєрідні уроки толерантності. Вони спілкуються, взаємодіють, займаються певними вправами, і таким чином сім’я поступово починає змінюватись.
Взаємодія людей, в яких живе гомофобія, з геєм — це одна з ліній у фільмі. Але основний процес — це зміни стосунків всередині самої родини, в якій давно все не так добре, і яка перероджується протягом цієї історії», — розповідає Непиталюк.