Фото: МКІП
До Шевченківського районного суду Києва подали колективний позов проти знищення культурної спадщини з вимогою заборонити компанії «Нест» проводити роботи на вулиці Рейтарській, 37, а також зобов’язати власним коштом відновити частину будівлі. Йдеться про Київську повітову земську управу. Позов є унікальним та, в разі успіху, може стати чудовим прикладом для вирішення подібних проблем у майбутньому.
Про це в етері Громадського радіо розповів Назар Білоцерковець, юрист, партнер «Селепей, Волковецький і Партнери», адвокат усіх 14 позивачів у справі позову проти знищення культурної спадщини до Шевченківського районного суду Києва.
«Цей позов має низку характеристик, через які можна сказати, що такий позов було подано вперше в судовій практиці України. Він є першим, коли представники громади, яких ми називаємо носіями української національної пам’яті, самостійно звертаються до суду, захищаючи своє право на культурну спадщину і право на збереження своєї національної та культурної самобутності. На відміну від більш поширених в українській практиці спорів, які виникають, наприклад, за позовами власників таких пам’яток, або спадкоємців відомих осіб, з діяльністю яких пов’язана пам’ятка, або за позовами прокуратури, цей позов, який подали ми, спрямований проти власнка пам’ятки, і подали його особи, які не мають жодного іншого зв’язку чи правового статусу стосовно цієї пам’ятки, крім статусу носіїв права на культурну спадщину.
Унікальність цього позову полягає в тому, що ми намагаємося довести порушення права на збереження національної та культурної самобутності, права брати участь у культурному житті суспільства і права втішатися мистецтвом. Це право закріплене у Цивільному кодексі, статті 300, а також ми посилаємось на Декларацію прав людини і намагаємося довести в судах, що такі права також підлягають захисту. Вони є, можливо, не зовсім зрозумілими й ніколи не захищалися в такий спосіб, як ми зараз його позиціонуємо. Відповідно, ми хотіли б досягти певного прецеденту в цьому, щоб суди погодилися, що таке право підлягає захисту і його може захищати просто пересічний громадянин, який проживає в Україні й вважає, що таке його право порушено», — пояснює Білоцерківець.
Позов було подано від імені одразу 14 співпозивачів, аби продемонструвати, що вони представляють позицію громади, й з більшою імовірністю досягнути успіху в цій справі.
«Якщо ми говоримо про громадський позов, це, скоріше, умовна назва. З точки зору права, це позов, який подають декілька співпозивачів. Тут ними є представниками громадянського суспільства, і тому ми називаємо позов громадським. Ми звернулися від імені 14-ти позивачів, тому що в українській судовій практиці, на нашу думку, є певна проблема, пов’язана з тим, що суди відмовляють в задоволенні позовів, оскільки вважають, що певне право особи не є порушеним. І якщо суд доходить такого висновку, то навіть не розглядає позов по суті. Тут теж є такий ризик. Але ми хочемо продемонструвати, що право порушується і є значна кількість осіб, які підтримують цю позицію. Якби такий позов подала одна чи дві особи, було б важко довести, що така позиція є позицією громадянського суспільства. Тут ми й намагаємося показати, що вимоги, з якими ми звертаємося, спрямовані на захист індивідуальних прав таких співпозивачів, які разом і намагаються захистити права громади», — розповідає юрист.
Нагадаємо, що будівля на вулиці Рейтарська, 37 має 130-річну історію. Це був будинок Київської повітової земської управи, де жив громадський діяч і письменник Микола Шаповал. У радянські часи там був розташований гідромеліоративний інститут.
У травні 2023 року компанія-забудовник почала зносити історичний флігель за адресою: вулиця Рейтарська, 37-А. У департаменті культурної спадщини КМДА запевнили, що проєкт не погоджували. Поліція відкрила тоді кримінальне провадження, демонтаж будівлі вдалося зупинити. Але пізніше роботи поновлювали кілька разів, востаннє — у вересні 2023 року.
Активісти зазначають, що компанія «Нест» планує звести замість будівлі бізнес-центр. Для цього хочуть знести фасадну будівлю й дворовий флігель, залишивши тільки одну стіну.
Водночас забудовник запевняв, що будівлі хочуть «повернути їй первозданний вигляд» і «зміцнити її сучасними конструктивними рішеннями». Там також додають, що мають усі необхідні дозволи від Мінкульту та департаменту охорони культурної спадщини КМДА.