Фото: Getty Images
Нещодавно російські війська почавши наступальні операції та намагаються скористатися двома вікнами можливостей, – майбутньою весняною відлигою та проблемами надання західної допомоги Україні. Однак це не дасть агресору суттєвих оперативних переваг або виконати швидкий маневр на великих територіях.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни.
Зазначається, що Україна наближається до сезону «розпутиці» – весняного періоду, коли замерзла зимова земля відтає й ускладнює пересування механізованої техніки по всьому театру бойових дій, уповільнюючи (але не зупиняючи повністю) наступальні операції вздовж лінії фронту.
Деякі російські блогери вже зазначають, що весняний стан землі на півдні України заважає перекидати до Запорізької області нові резерви для підкріплення Сил оборони та протидії російським наступальним зусиллям. Ці погодні умови, ймовірно, також уповільнять темпи російського наступу, адже погода стає теплішою.
«Російські війська, ймовірно, намагаються забезпечити тактичне просування по всьому театру бойових дій, поки місцевість і погода загалом сприяють наступальним діям, щоб виснажити українські війська, та забезпечити собі сприятливі позиції для проведення майбутніх операцій, до початку справжньої «розпутиці», – йдеться у звіті ISW.
Крім того, російське військове командування, ймовірно, усвідомлює, що допомога у сфері безпеки від європейських партнерів України, зокрема обіцяні європейські поставки артилерійських боєприпасів, почне давати ефект у середньостроковій перспективі, ймовірно, до осені 2024 року. Тому Росія намагається скористатися нинішнім «снарядним голодом» України, щоб чинити тиск на українські війська на всьому театрі бойових дій, доки ЗСУ відчуває відносний (але, ймовірно, тимчасовий) дефіцит артилерії.
«Водночас, імовірне збільшення європейської допомоги Україні в сфері безпеки, не заповнить прогалину в критично важливому обладнанні, що утворилася через повне припинення військової допомоги з боку США. Особливо це стосується сучасних систем протиповітряної оборони, таких як ракети класу «земля-повітря» для зенітного ракетного комплексу Patriot. Збільшення європейської допомоги у сфері безпеки є необхідним, але недостатнім для стабілізації фронту, вже не кажучи про відновлення ініціативи на ділянках, на які тиснуть російські війська», – йдеться у звіті ISW.
Інститут ведення війни також підбив підсумки операції росіянами із захоплення Авдіївки. Зазначається, що за чотири місяці, військам агресора вдалося просунутися майже на дев’ять кілометрів.
Водночас, у цей період загарбники зазнали колосальних втрат. Командувач Таврійського угруповання українських військ, бригадний генерал Олександр Тарнавський зазначив, що це 47 тисяч особового складу, 364 танки, 248 артилерійських систем, 748 бойових броньованих машин і п’ять літаків.
«Російські війська також не змогли завершити повне оперативне оточення Авдіївки протягом цього чотиримісячного періоду, а українські війська, як видається, змогли вивести свої підрозділи з міста, переважно, в нормальному порядку», – йдеться у звіті ISW.
Водночас, йдеться у звіті ISW, російським військам вдалося відтягнути українські війська до Авдіївки та з інших ділянок фронту та змусити українців використати і без того обмежені українські запаси критично важливого обладнання. Однак вони зробили це, не забезпечивши суттєвих оперативних переваг. Такий результат, скоріш за все, повториться у поточних наступальних операціях на лінії кордону між Харківською та Луганською областями, а також у західній частині Запорізької області.
Експерти Інституту ведення війни зазначають, що російські війська ще не продемонстрували здатності забезпечувати значні оперативні переваги або здійснювати швидкий механізований маневр на великих територіях, і захоплення Авдіївки не слід розглядати як демонстрацію такої здатності.
«ISW розрізняє тактичні здобутки, що мають значення на тактичному рівні війни в безпосередній близькості від місця бойових дій, і оперативні здобутки, які є важливими на оперативному рівні війни і впливають на великі сектори всієї лінії фронту. Коли Інститут оцінює, що певний наступ має чи не має «оперативно значущих» досягнень, ми маємо на увазі саме цю відмінність. З моменту активізації російських наступальних дій в Авдіївці у жовтні 2023 року, російським військам вдалося пройти менш ніж 10 кілометрів через місто та навколо нього», – йдеться у звіті.
Водночас, зазначає ISW, Авдіївка розташована майже за 60 кілометрів від кордону з Донецькою областю. І російським військам слід було б провести широкомасштабні й грамотні маневри на пересіченій місцевості, щоб досягти кордонів області за менш ніж кілька років, а також пройти ще далі та через більш укріплену територію, щоб досягти району Слов’янськ-Краматорськ на півночі Донецької області.
«Російські війська не продемонстрували здатності до таких маневрів ані під Авдіївкою, ані на будь-якій іншій ділянці фронту. Російські наступальні дії, спрямовані на взяття Куп’янська, цілком ймовірно, могли б витіснити українців на лівий берег річки Оскіл. Однак російські війська в цьому районі місяцями залишаються в основному притиснутими до невеликих тактичних позицій на Куп’янському напрямку. Російські наступальні дії на південь від Оріхова, навряд чи просунуться далі самого селища, і навряд чи швидко досягнуть цього населеного пункту, з огляду на вищезазначені кліматичні труднощі», – йдеться у звіті ISW.