Україна нестиме повну відповідальність за свій повітряний простір, якщо відкриє його — авіаексперт

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков заявив про початок консультацій України щодо відновлення авіаруху над країною. Чи можливо це під час повномасштабної війни з Росією, та що для цього необхідно?

Про це в етері Громадського радіо розповів авіаексперт Богдан Долінце.

«Якщо говорити про оцінку відновлення авіаперевезень, то ми бачимо, що ледь не кожні півроку це питання повертається. Разом з тим, алгоритм і кроки для цього були озвучені ще півтора року тому. Перше ключове завдання — це провести аудит стану повітряного простору, існуючих ризиків. Потрібно провести сегментацію повітряного простору, щоб оцінювати ризики для кожної окремо взятої частини, розуміти які загрози та можливості часткового або повного відновлення існують для них. Тільки після цього можна говорити про якісь уже прикладні дії, пов’язані з відновленням повітряного простору. Зараз мова йде лише про цей перший крок, тобто проведення аудиту. Україна зі своєї сторони, скоріш за все, вже провела підготовчі роботи, і тепер буде залучено інші сторони, тобто країни, авіакомпанії, які можуть почати літати в Україну, та організації-авіарегулятори», — каже Долінце.

У випадку ухвалення рішення про відкриття свого повітряного простору для авіаперевезень, Україна нестиме відповідальність за інциденти, що можуть статися:

«Європейська Агенція Безпеки Авіації EASA — це державний орган, тому він несе повну відповідальність за ті чи інші рішення в разі дозволу початку виконання польотів. Як і Україна, яка несе повну відповідальність за свій повітряний простір, якщо вона його відкриє. Якщо трапиться якийсь інцидент, то Україна нестиме всі відповідні, зокрема міжнародні, зобов’язання, пов’язані з компенсацією жертвам загиблих і компаніям.

З іншої сторони, якщо говорити про конкретні аеропорти, то тут є три основні складові питання: які загрози стоять перед інфраструктурним об’єктом, які засоби ураження ворог може застосовувати проти тих чи інших аеропортів та аеродромів та які засоби протидії цим загрозам ми маємо. Тому, наприклад, аеропорт Києва може мати кращий захист та засоби для цього, ніж аеропорт десь на заході країни. З іншої сторони, ми маємо розглядати економічну доцільність, тобто наявність пасажиропотоків, також наявність персоналу, готового обслуговувати такі рейси, і наявність авіакомпаній, що захочуть літати в Україну».