Це не «балаканина», а робоча зустріч для швидких рішень — експертка-міжнародниця про саміт «Україна – Південно-Східна Європа»

28 лютого президент Володимир Зеленський взяв участь у саміті країн Західних Балкан, що пройшов у Тирані, столиці Албанії. Крім президента України та прем’єр-міністра Албанії, на зустрічі були присутні лідери Сербії, Північної Македонії, Косова, Боснії і Герцеговини та Чорногорії. Вони обговорювали питання співпраці й допомоги Україні.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Наталія Іщенко експертка-міжнародниця, редакторка порталу «Балканський оглядач».

«Треба зазначити, що президент Зеленський разом з албанським прем’єром Еді Рамою був співорганізатором цього саміту «Україна – Південно-Східна Європа». Такий формат є дуже ефективним саме для Балкан, тому що вони звикли до постійних самітів, на які вони збираються, щоб вирішити нагальні питання. Є саміт виключно Західних Балкан, є саміти різних форматів з сусідніми країнами, є саміт євроінтеграційний, тобто різноманітні формати. Треба зрозуміти, що це не «балаканина», а дійсно робоча зустріч, на якій лідери країн особисто переговорюють і швидко вирішують конкретне питання. Тому такий робочий формат зараз застосували при організації саміту «Україна – Південно-Східна Європа». Це було дуже коротке пленарне засідання та дуже багато двосторонніх зустрічей», — каже Наталія Іщенко.

Крім загального обговорення, Зеленський провів особисті розмови з лідерами країн для обговорення конкретних питань нашої співпраці:

«Ми знаємо, що президент Зеленський спілкувався з Еді Рамою й підписав договір, але були подібні зустрічі й з усіма іншими лідерами, і з кожним вирішувалося конкретне питання, що стосується саме цієї держави, а не взагалі «поговорили про підтримку». Наприклад, Зеленський поспілкувалася з головою ради міністрів Боснії і Герцеговини Боряною Крішто на тему озброєння, що дуже важливо, адже ця країна є потужним виробником зброї. Напевно, процес цих взаємин вже тривав. Я не думаю, що в 2014 році не було жодних контактів. Але коли на такому рівні вже зустрічаються лідери країн, ймовірно, потрібно прискорити чи розширити цей процес. Адже Боснія і Герцеговина бере участь у міжнародній торгівлі зброєю, там є всі снаряди, є артилерія, така зброя, яку мало хто виробляє в Європі. І такий контакт з цього приводу було б важко організувати в якомусь іншому форматі. Або, наприклад, реабілітація наших військових у Чорногорії. Це парадокс, що вона за 10 років членства в НАТО не організувала таку програму. І те, що наші президенти поговорили на цю тему, може розпочати цей процес та дії в цьому напрямку».

На пленарному засіданні ухвалили декларацію щодо підтримки України:

«Вона є дуже важливою, тому що країни не тільки озвучили свою підтримку на словах, але й зафіксували, що підтримують формулу миру та братимуть участь у майбутніх самітах миру, які організовуватиме Україна й інші держави».