Повномасштабна війна стала серйозним каталізатором, що вплинув на випадки домашнього насильства — співробітниця ГО «Ла Страда-Україна»

У січні 2024 року в Україні зареєстрували рекордні 435 кримінальних проваджень щодо випадків домашнього насильства. Їх кількість зростає протягом повномасштабної війни. Це пов’язано як із новими стресами, з якими зіткнулись люди, так і з більш відповідальною роботою правоохоронних органів.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Альона Кривуляк, директорка департаменту Національних гарячих ліній та соціальної допомоги громадської організації «Ла Страда-Україна».

«Ми дійсно спостерігаємо, що в умовах повномасштабної війни кількість звернень щодо домашнього насильства зросла. 2022 рік був дещо переломним. Переважно, люди дбали про базові потреби: як безпечно виїхати, як отримати гуманітарну допомогу. На перший погляд, здавалося, що тема домашнього насильства пропала, але десь із середини року кількість звернень знову зросла. 2023 та 2024 роки нам показують подальше збільшення цієї статистики. Про це говорить Національна поліція України, Офіс Генпрокурора: якщо порівнювати, наприклад, січень та лютий 2023 року та 2024-го, то кількість звернень і кримінальних проваджень зростає. Те ж саме показує статистика Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства. У січні 2023 року було зареєстровано майже 3 000 звернень, то у січні 2024 року — майже 3 500», — розповідає Кривуляк.

Зростання кількості кримінальних проваджень пов’язане з двома основними факторами, перший з яких є негативним, а другий — позитивним.

«Перш за все, повномасштабна війна стала дуже серйозним каталізатором, що вплинув на випадки домашнього насильства, тому що загалом рівень агресії в суспільстві, на жаль, на дуже високому рівні. Якщо ми розглянемо сім’ї, які нечасто стикалися з домашнім насильством до початку повномасштабної війни, то зараз кількість таких випадків у них зросла, і випадки ці стали жорстокішими. Варто зауважити, що крім соціальних проблем, які на це впливають, є й позитивна складова. Це якісне реагування правоохоронцями — і поліцією, і прокуратурою. Вони роблять великий акцент на ідентифікацію, виявлення таких випадків та доведення таких справ до суду. В Офісі Генерального прокурора України є спеціальний відділ, що займається реагуванням на випадки домашнього насильства. Так само, в Національній поліції є окремі групи, що на цьому спеціалізуються», — говорить співробітниця громадської організації «Ла Страда-Україна».

За даними Генеральної прокуратури, до суду доходять лише 80% відкритих справ щодо домашнього насильства.

«Причини цього можуть бути абсолютно різні. Є ситуації, коли самі постраждалі в певний момент намагаються не доводити до суду ситуації, пов’язані з домашнім насильством. Це може бути пов’язано і з певними внутрішніми стереотипами, і з випадками жорсткої фінансової залежності від кривдника, або коли ми говоримо про людей з інвалідністю, що є в особливій групі ризику щодо домашнього насильства. Також, на жаль, ми досі маємо ситуації не дуже якісного реагування державних структур на випадки домашнього насильства. Коли намагаються закрити цю справу, примирити постраждалу і кривдника», — пояснює Кривуляк.

Кривдник може понести три види покарання за вчинення домашнього насильства: цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

«Переважно, притягують до адміністративної відповідальності. Зазвичай, це стягнення штрафу, і дуже рідко — громадські роботи. Акцент тут робиться на систематичності. Якщо постраждала особа вперше заявила про випадок домашнього насильства, то, найімовірніше, це буде адміністративна відповідальність для кривдника, так само при другому зверненні. Але якщо постраждала особа заявляє про це втретє і далі, то кривдник має понести кримінальну відповідальність. Проте не дуже багато випадків, коли кривдників саджають за ґрати», — розповідає співробітниця громадської організації «Ла Страда-Україна».