Деякі політики використовують трекери від російського «Яндексу» в себе на сайтах — аналітикиня Руху ЧЕСНО про безпеку персональних даних

Політичні партії та пов’язані з ними організації збирають через свої сайти та використовують персональні дані українців та українок. При цьому, лише дві парламентські партії запитують про згоду на це.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Вікторія Максимова, аналітикиня Руху ЧЕСНО.

«Загалом, ця практика не є новою, вона була поширена протягом усіх попередніх виборчих кампаній та роботи партій. Ми розуміємо, що частина цих даних є базовою та необхідною для функціонування партійної структури, наприклад, списки членів партії або списки волонтерів. Але є ще й персональні дані потенційних виборців, прихильників партій або навіть їх противників. Вони переважно використовуються для виборчих кампаній і підготовки до них. Відповідно, ми розуміємо, що навіть зараз партії продовжують збирати ці дані різними способами. З іншого боку, перспектива виборів є дуже далекою, вони не відбудуться під час воєнного стану, відповідно, прямого використання цих даних не може бути. Крім того, Рух ЧЕСНО неодноразово фіксував випадки, коли політичні партії зловживали персональними даними українців та використовували їх для створення підставних донорів. Тобто без згоди людей, чиї дані використовувались, робилися внески на рахунки партій, щоб фіктивно збільшувати це фінансування», — розповідає Максимова.

Із проаналізованих 21 сайтів більшість, так чи інакше, збирає персональні дані користувачів. Проте про згоду запитують лише три. З парламентських партій це роблять лише «Слуга народу» і «Голос».

«Ми аналізували не лише парламентські партії, але також депутатські групи деяких окремих народних депутатів і афілійовані з ними благодійні та громадські організації. Всього ми проаналізували 21 вебсайт, з них більшість збирають персональні дані різними методами. Якщо ми говоримо про трекери cookies-файлів, то це 18 організацій, якщо про реєстраційні форми, якісь анкети, то 17. Проте політику конфіденційності, яка регулює ці питання й пояснює, як ці дані збираються, як зберігаються, кому передаються і як їх відкликати, мають лише п’ять організацій. Більше того, про згоду на обробку цих персональних даних питають лише три організації. З парламентських партій тільки дві виконують ці вимоги законодавства: лише «Слуга народу» та «Голос» у себе на сайті мають політики конфіденційності й питають про згоду на обробку персональних даних», — говорить аналітикиня.

Робота партій з персональними даними часто є неупорядкованою та неузгодженою. Особиста й чутлива інформація може потрапити не лише до інших організацій, але й до Росії.

«Проблема в тому, що, здебільшого, характер роботи з персональними даними українців є хаотичним. Тобто вся ця інформація зберігається в різних програмах, іноді на папері, немає контролю за її поширенням, хто має доступ, як відбувається передача. Небезпечним є те, що поширена практика передачі цих баз даних, наприклад, коли одна людина йде в іншу партію і забирає з собою ці бази даних з персональною інформацією. Крім того, поширеною є практика обміну персональними даними між громадськими організаціями та благодійними фондами, які працюють з цією партією, та нею самою. Часто, особливо під час війни, до таких фондів та ГО звертаються люди, які потребують допомоги, діляться доволі чутливою інформацією: це можуть бути дані про інвалідність чи складну життєву ситуацію. Крім того, ми зафіксували випадки, що деякі політики використовують трекери від російського сервісу «Яндекс» у себе на сайтах, і тут постає питання безпеки. За час війни з 2014 року ми неодноразово фіксували небезпеку витоку даних до Росії через інтернет-простір», — каже Максимова.