Як «петиція про звільнення» у США може дозволити розгляд пакету допомоги Україні
Демократи з Палати представників подали так звану «петицію про звільнення» й почали збирати за неї голоси. У разі її ухвалення, законопроєкт про надання 61 млрд доларів Україні, Ізраїлю і Тайваню буде висунутий на голосування «в обхід» спікера Палати представників Майка Джонсона.
Про це в етері Громадського радіо розповів Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма».
«Це доволі рідкісне формулювання, проте в останні роки воно з’являється дедалі частіше, тому що Палата представників та в цілому Конгрес стають значно більш розділеними, і шансів домовитися стає дедалі менше. Справа в чому: спікер Палати представників не має прикінцевого впливу на все, що там відбувається. Але він впливає на порядок голосування, порядок денний, і в цьому його вплив є визначальним. Саме тому спікер-трампіст — для нас така небезпечна тема, тому що він весь цей час не давав виставити на голосування українську тему, всіляко маніпулюючи нею і постійно відсилаючи її то на доопрацювання, звідки її неможливо дістати, то ще на якісь додаткові перевірки. А тепер, коли ці всі перевірки закінчилися, і цієї можливості у нього вже немає, наші союзники вирішили застосувати так званий обхід або петицію про звільнення. Як і будь-яка пропозиція по порядку денному, вона вимагає половини голосів з Палати представників, щоб без затвердження спікера можна було поставити той чи інший законопроєкт на голосування. А так як демократів у Палаті 212 із 435, у нас є майже половина голосів загалом. Плюс, частина республіканців теж підтримає таку петицію, тому ми можемо впевнено набирати потрібну кількість голосів», — вважає Краєв.
Палата представників розглядає цю петицію поза чергою, на своєму найближчому засіданні, а спікер Джонсон не має права її відхилити.
«Ця петиція подається до головуючого, тобто до спікера, так само, як петиція про вотум недовіри до спікера, як петиція про відкриття і закриття засідання, вона розглядається поза чергою. Тобто всі процедурні моменти в Палаті представників зазвичай розглядаються поза чергою, і заблокувати їх у спікера можливості немає, тому що зазвичай вони стосуються його повноважень або роботи. Коли ця петиція буде проголосована, наступним положенням на порядку денному має бути виставлений той документ, який у цій петиції був процитований», — пояснює експерт.
Демократи використали цей інструмент лише зараз, оскільки раніше спікер Палати представників не допускав розгляд законопроєкту про допомогу з цілком законних підстав. Крім того, завчасно висунута петиція могла завдати демократам сильних репутаційних втрат.
«До цього Джонсон постійно за допомогою абсолютно легальних, але не зовсім «чистих» прийомів відправляв нашу допомогу на доопрацювання, на переговори, постійно стверджуючи, що незабаром вони зможуть досягнути якогось консенсусу. Але, як ми бачимо, це були просто політичні маніпуляції, жодного наближення до компромісу так і не сталося. Також застосування таких інструментів несе певні репутаційні ризики. Звісно, трампісти серед республіканців, після застосування цієї петиції, почнуть казати, що демократи спекулюють темою України, просувають її, замість того, щоб допомогти американцям. Якби це було зроблено два тижні чи місяць тому, це б завдало демократам ще більшого репутаційного удару. А зараз, у рік перед президентськими виборами в США, ми, на жаль, усе маємо міряти репутаційними втратами», — говорить Краєв.
Нагадаємо, представник Демократичної партії Джим Макговерн 12 березня подав «петицію про звільнення» і розпочав збір підписів. До нього долучилися інші конгресмени. Ця процедура є єдиною процедурою, за допомогою якої члени Палати представників можуть домогтися розгляду законопроєкту без співпраці з главою більшості. Такий крок вимагає щонайменше 218 підписів, тобто більшості членів Палати представників.
Якщо петиція набирає цю кількість, Палата має проголосувати за «петицію про звільнення» і, як наслідок, підтримує і законопроєкт про допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню. Такі процедури мають успішні кейси, але траплялися дуже рідко. Востаннє це було у 2015 році, коли 42 республіканці кинули виклик партійним лідерам і приєдналися до демократів, які виступали за відновлення авторизації закритого на той час Експортно-імпортного банку.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту