Ілюстративне фото
Європейський Союз планує запровадити мито на імпорт зерна з Росії та Білорусі, що становитиме 95 євро за тонну продукції. Таким чином ЄС хоче заспокоїти фермерів, які продовжують свої протести у багатьох країнах союзу. Проте цей крок матиме переважно символічне значення, адже обсяги агропродукції, яка продається з Росії до ЄС, є вкрай несуттєвими, як для європейського, так і для російського ринків.
Про це в етері Громадського радіо розповіла докторка аграрних наук, експосолка з особливих доручень МЗС України Ольга Трофімцева.
«Це мито не буде політичним жестом. Причини у цього дві: по-перше, російського зерна на європейський ринок насправді потрапляло не так багато, і вагому роль там міг відігравати хіба що соняшниковий шрот. По-друге, таке мито суттєво не вплине на настрої польських фермерів. У нас були непрості діалоги з ними, і вони навіть не знали, що це зерно взагалі з’являється на їхньому ринку або транспортується через Польщу до третіх країн. Крім того, на відміну від українського, російське зерно у них не асоціюється з якоюсь загрозою чи дестабілізацією», — зауважила Трофімцева.
За її словами, фермери у Польщі вони вже запланували нові масові акції протесту:
«Якщо говорити саме про зернові з боку Росії, то це всього 3-5% їхнього зерна, що йдуть у Європейський Союз. Він не є для них цікавим ринком. У поточному маркетинговому році це близько 1,5 млн тонн, що є «краплею» для ринку Євросоюзу. Одна лиш Польща виробляє понад 31-32 млн тонн зернових. Тому протести, на мою думку, будуть продовжуватись. Цей крок щодо мита є частиною «пакетного» рішення з боку Європейського Союзу, яким вони намагаються заспокоїти фермерів. Завтра-післязавтра відбуватиметься саміт ЄС, і його вже охрестили «самітом фермерської люті», тому що тема агросектору буде домінувати. Протестні настрої зберігаються в країнах Європейського Союзу, попри спроби Єврокомісії їх зменшити шляхом введення такого мита й пом’якшень вимог щодо екологічності виробництва».
Водночас Євросоюз не може заборонити імпорт російського зерна повністю, тому що це потребувало б схвалення кожної країни в його складі. Проте частина держав, найімовірніше, виступили б проти такого кроку.
«Звісно, найкращим варіантом тут було б взагалі заборонити торгівлю агропродукцією з країною-агресором та її посіпаками, такими, як Білорусь. Але ми розуміємо, в чому складність з боку Європейського Союзу, адже таке рішення мало б бути одностайним, тобто його мали б підтримати всі держави-члени ЄС, і тут виникли б складнощі з тією ж Угорщиною. Тому, щоб уникнути можливих неприємних сюрпризів на рівні Євросоюзу, вирішили піти таким політичним символічним шляхом», — пояснила докторка аграрних наук.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
0