Ілюстративне фото
Комітет Верховної Ради ухвалив рішення про перейменування 5 міст та 104 сіл і селищ. Остаточно його має затвердити голосування на сесії ВР. Яким чином відбувається вибір та ухвалення нових назв населених пунктів?
Про це в етері Громадського радіо розповів Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті.
«Законом України про засудження російської імперської політики та деколонізацію топонімії визначені чіткі алгоритми, яким чином мають здійснюватися такі перейменування. Закон давав громадам півроку на те, щоб вони запропонували нові назви для тих населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики, а також ті, що не відповідають стандартам української мови. Після цього піврічного терміну Верховна Рада впродовж трьох місяців повинна прийняти відповідні постанови і змінити назви цих населених пунктів. Півроку минуло 27 січня, і сьогодні Верховна Рада працює над підготовкою проєктів постанов щодо перейменування. Цим займається комітет з питань державного будівництва. В його рамках створений підкомітет з деколонізації. Він двічі засідав і вже розглянув та схвалив перейменування понад 130 населених пунктів», — розповідає Тиліщак.
Читайте також: Червоноград стане Шептицький, а Бровари будуть Броварі — у Раді підтримали перейменування понад 100 населених пунктів
Український інститут національної пам’яті займався розробкою списку населених пунктів, назви яких варто змінити, а також рекомендаціями щодо нових назв, якщо їх не запропонувала громада.
«Повноваження Інституту національної пам’яті наступають саме тепер, коли громади вже запропонували нові назви. Якщо громада цього не зробила, то такі рекомендації Верховна Рада прийматиме від Українського інституту національної пам’яті, Національної комісії зі стандартів української мови. Ще влітку минулого року інститут оприлюднив попередній робочий перелік населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики, для орієнтування громад», — пояснює заступник голови УІНП.