Українські дрони зруйнували 10-15% нафтопереробних потужностей Росії — директор енергетичних програм центру Разумкова

Україна використовує дрони, щоб завдавати ударів по об’єктам нафтопереробного комплексу Росії. Нещодавно з’явилася інформація, що США, нібито, попросили Україну припинити ці атаки через загрозу зростання світових цін на нафту. Подібні заяви не мають сенсу, адже дії України майже не впливають на російський експорт цієї сировини.

Про це в етері Громадського радіо розповів Володимир Омельченко, директор енергетичних програм центру Разумкова.

«Насправді, ніяких збільшень цін на нафту не відбудеться від того, що Україна порушує нафтопереробну структуру Російської Федерації, оскільки того ж бензину та експортує мінімальні кількості. Навпаки, ці удари зменшують можливості нафтопереробки і збільшують обсяги «чистої» нафти, яка може потрапляти на міжнародний ринок. Ми бачимо, що приблизно так і відбувається. Після системних ударів по нафтопереробним заводам, Росія збільшила поставки саме нафти. Крім того, варто зазначити, що більше на ситуацію на ринку нафти у світі впливають дії хуситів у Червоному морі. Також на неї впливає те, що США сьогодні зменшує видобуток нафти, оскільки заморожена розробка деяких родовищ. Це політика адміністрації демократів, вони завжди намагаються зменшити видобуток нафти і збільшити розвиток відновлюваних джерел енергії. Всі ці фактори ніяк не пов’язані з ударами дронів по російському нафтопереробному комплексу. Скоріше, як написав пан Бернс (директор ЦРУ) у своїй минулорічній статті для Newsweek, ще у жовтні 2022 року були певні домовленості Росії та США про умови війни, зокрема про те, щоб не дозволяти Україні завдавати удари по території Росії», — розповідає Омельченко.

Наразі складно оцінити фінансові втрати Росії внаслідок українських ударів, але вони є доволі суттєвими, особливо для окремих регіонів.

«Українські дрони зруйнували 10-15% нафтопереробних потужностей Росії. Це досить серйозні втрати, тому що деякі нафтопереробні заводи, наприклад у Нижньому Новгороді, є бюджетоутворюючими для регіону. Я не можу оцінити ці втрати, але думаю, що вони вже складають мільярди доларів», — говорить директор енергетичних програм.

Попри численні санкції, Росія продовжує знаходити шляхи для ведення торгівлі й експорту сировини. Тим не менш, робити це країні-агресору стає дедалі складніше.

«Не можна сказати, що нічого не змінюється, санкції все ж вплинули на надходження коштів до держбюджету Росії від експорту нафти й нафтопродуктів. РФ намагається обходити ці санкції, але робити це дедалі важче. Навіть китайські й турецькі банки вже не хочуть співпрацювати з російською банківською системою, що займається виплатами за нафту. Крім того, Індія значно скоротила споживання російської нафти. Звісно, нам хотілося б, щоб ці санкції були жорсткішими, але ми маємо розуміти, що ні G7, ні США не ставили за мету зруйнувати російську економіку, що призвело б до непередбачуваних політичних та соціальних подій. Їхнє завдання — поступово ослаблювати Росію, щоб вона не могла перемогти», — каже Омельченко.