Приїжджають, ламають 2-3 гаражі, і до наступного разу: як гаражний кооператив протистоїть забудові у Києві

У Києві в мікрорайоні Виноградар комунальні служби почали демонтувати гаражний кооператив на вулиці Івана Виговського. Раніше на земельній ділянці були сади. Ділянка мала цільове призначення «під садівництво», яке було змінено Київрадою на призначення «під будівництво багатоповерхового житлового будинку».

Про конфлікт та боротьбу в ефірі Громадського радіо розповіли Петро Мурга, лікар-хірург та член автокооператива «Іскра», Дмитро Калько — член громадської ради при КМДА, адвокат і правозахисник, та члени кооперативу «Іскра» Оксана Калашник і Олексій Ільченко.

«Дивує, що під час повномасштабної війни, коли ці питання взагалі не на часі, це робиться такими зухвалими, варварськими методами, і ми звичайно відстоюємо свої права і звертаємося в різні інстанції, але на зараз нам ніякої ні альтернативи, ні відповіді про те, що прийнято якесь рішення по нашому питанню не надали. Як сказала моя колега по нещастю, автокооператив — це не самовільно захоплена ділянка, і яка існує ще з 1983 року. І зараз, 2 місяці як активізувалося будівництво поряд, при чому що наразі ми йому не заважаємо, вони мають свою ділянку, ми маємо ділянку, яка межує з ними, і за допомогою Київблагоустрою, за допомогою, зокрема, працівників органів внутрішніх справ, навіть спецпризначенців, вони наскоками руйнують режим, не зважаючи на те, що там знаходиться і майно громадян, і в членів кооперативу є право власності на ці гаражі, і там і рухоме , і нерухоме майно, вони це роблять попри все, попри права людей. Будують житловий комплекс, котлован з’явився два місяці тому, а зараз там уже два поверхи», — розповідає Петро Мурга.

Оксана Калашник каже, що членами їхнього кооперативу здебільшого є пенсіонери та члени їхніх сімей, і люди з інвалідністю, військові:

«Є також загиблі, вже 4 людей у нас загинуло, ходять їхні матері і батьки, і як дивитися їм у вічі — дуже складно. Наші воїни, які зараз воюють, вони звернулися до громадськості і до наших керівників міста: «що їм робити? Захищати країну чи повертатися захищати своє майно, яке руйнують?» І це біль, на це дивитися дуже важко. Але нас не бачать, нас не чують, і нам не ідуть на зустріч».

Юрист Дмитро Калько так пояснює ситуацію:

«У першу чергу, я хочу все-так з точки зору юридичної пояснити, яка плавно перетікатиме в морально-етичну, тому що все-таки відносити громади, людини і влади, вони мають бути сталими, прогнозованими, це і є втілення верховенства права, яке передбачене статтею 8 Конституції. У Києві ця ситуація взагалі не поодинока, це так звана «системна помилка» влади. У Києві дуже багато кооперативів, які існують понад 40 років. Яке таке розуміння як набувальна даність, як прийняття певних фактів за мовчазною згодою органів влади. Саме Київська міськрада виконує функції власника землі, і її виконавчий орган і департамент земельних ресурсів уповноважені управляти землями.

І є такий земельний місцевий податок, що повністю іде у місцевий бюджет, і всі ці люди все життя сплачували ці податки, і вони десятки років стоять, і на них дивиться місцева влада, в тому числі і мер, і цинізм цієї ситуації полягає в тому, що в той момент, коли найбільш вигідно догодити саме забудовнику, руками влади відбувається демонтаж на їхню думку тимчасових споруд. Я підкреслюю, що Департамент територіального контролю, який дуже сильно саме під час війни, в кінці минулого року і цього року реорганізувався в так званий Департамент-монстр, який має майже всі повноваження, які стосуються і евакуації, і охорони праці, це дуже великий департамент, вони мають повноваження лише щодо знесення тимчасових споруд. У них є такий експерт, який на форматі А4 за пару хвилин намалює вам будь-яку «експертизу». Відповідно я, як юрист, рекомендував членам кооперативу також звернутися до експерта, і в них усіх є висновки про те, що це є капітальними спорудами, не є тимчасовими спорудами, є фундаменти, цегла, стіни тощо. Тобто, за законодавством, об’єкт нерухомого майна, це об’єкт, який не може бути переміщений без знецінення.

За ці 40 років люди під наглядом місцевої влади, райдержадміністрацій, департаментів, усіх уповноважених на захист земель комунальної власності органів встановили там, побудували майно, на яке зареєстроване право власності, і наступний етап — це відведення земельної ділянки. Натомість, згідно інвентаризації, земельна ділянка була сформована іншого цільового призначення, без урахування фактично ситуації, яка там склалася, ніякої офіційної переписки з цим кооперативом не було, їх просто проігнорували, тобто влада їх не помічає. Зате забудовник, який декілька років, можливо, володіє тією суміжною земельною ділянкою — у фаворі. Питання в тому, що ви не можете, звісно, продати за хорошою ціною житловий комплекс, якщо у вас на фасаді старенький гаражний кооператив, це зрозуміло, але ж з людьми треба спілкуватися і рахуватися. І взагалі сенс місцевої влади — це має бути найближча до людей влада. І я, як адвокат, коли почався перший день демонтажу, прийшов на земельну комісію, публічно виступив перед депутатами, і вони навіть створили робочу групу з цього приводу, яка вже два рази засідала. Однак, як ми бачимо, ці демонтажі не зупиняються. ЖК 9який будується — ред.) дуже великий, він будується на площі, де є багато кооперативів, там загалом це близько 2 тисяч гаражів, якщо сумарно порахувати вартість одного гаража десь 2-3 тисячі доларів, це буде загалом десь 40 або 50 мільйонів гривень. У них в планах не тільки нас зруйнувати, а зруйнувати 2 тисячі гаражів таких же самих людей, як ми».

За словами Дмитра Калька, у документах, які вони отримали від Київблагоустрою, поки що ідеться точно про понад 100 гаражів.

Олексій Ільченко зазначає, що руйнування почалися близько 2 місяців тому:

«Спочатку були якісь там погрози чи «рекомендації»: «з’їжджайте, бо вас знесуть» тощо, а потім за допомогою — перший раз навіть приїздив спецпідрозділ КОРД у балаклавах, масках — і стримували людей. Ми постійно живемо в такому режимі очікування, бо вони приїжджають, ламають 2-3 гаражі, до наступного разу, майно деякі вивозять в невідомому напрямку, були навіть такі фрази, що «а, це залишайте, безхатьки його самі розтянуть», тобто вони навіть не те, що «облагорожують» цю територію, вони просто руйнують саме майно, а те, що там всередині чи залишки цього майна вони навіть не прибирають…».