Ніхто не гарантує, що засуджені за корупцію не відкупляться від покарання через мобілізацію — представниця ЦПК

10 квітня Верховна Рада у першому читанні розгляне законопроєкт, що передбачає мобілізацію засуджених осіб. Гострим питанням є мобілізація корупціонерів, що може дати їм можливість уникнути покарання.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Олена Щербан, заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції.

Корупціонери можуть бути звільнені від відповідальності за свої злочини. Вищим артикорупційним судом засуджено близько сотні осіб, серед яких близько десяти народних депутатів, які голосували за цей механізм, пояснює заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції. 

«Тобто після засудження вони зможуть отримати звільнення від покарання й піти служити. Але ми бачимо від суспільства великий запит на те, щоб особи, засуджені за тяжку корупцію, були притягнуті до відповідальності. Більше того, Європейський Союз від нас вимагає, щоб були реальні вироки та справедливі покарання за корупцію. Тому відповідний механізм може взагалі суперечити такому запиту — як суспільному, так і міжнародних партнерів», — стверджує Щербан.

Ми не маємо гарантій, що мобілізовані корупціонери опиняться саме на лінії фронту:

«Це може бути служба в Закарпатті, Івано-Франківську. Хоч там передбачені спеціальні загони, але незрозуміло, де саме вони проходитимуть службу. Звісно, з часом вони можуть бути звільнені з військової служби, наприклад, у зв’язку з висновком ВЛК. А ми знаємо, що ті теж пов’язані з серйозними корупційними ризиками. Тому ніхто не гарантує, що засуджені за корупцію особи не відкупляться через кілька місяців після звільнення від покарання шляхом мобілізації. 

Серед цих людей чинні депутати: звинувачені у хабарі Анатолій Гунько, Андрій Одарченко, Людмила Марченко, яка організовувала схему виїздів за кордон, Сергій Лабазюк, Сергій Шахов, який зараз переховується, Ярослав Дубневич», — розповідає заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції.

Вона вважає, що першочергова мета такого механізму — саме «порятунок» народних депутатів. 

«Вони розуміють, що у них немає жодних гарантій, що їх не покарають за корупцію, тому вимагають від Офісу президента, Офісу гепрокурора якихось гарантій, що вони не сядуть. Відповідно, такий механізм було придумано, щоб у майбутньому гарантувати депутатам можливість врятувати їх від в’язниці», — каже Щербан.

10 квітня Верховна Рада має розглянути цей законопроєкт у першому читанні. 

«Ми маємо дуже великі сподівання, що його виправлять до другого читання, інакше це буде дуже негативний сигнал для суспільства і наших міжнародних партнерів. Я нагадаю, що за опитуваннями, українці бачать в корупції другу загрозу для нашої державності після війни. Тому суспільство хоче бачити, що люди несуть реальне покарання за вчинені ними злочини», — говорить заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції.