Ілюстративне фото
17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової, уповноваженої з прав дітей при президентові РФ. Причиною цього стала депортація українських дітей на територію Росії, зокрема, для їх подальшого всиновлення. Відтоді розслідування цих злочинів продовжується, у ньому беруть участь українські та міжнародні органи.
Про це в етері Громадського радіо розповіла Катерина Рашевська, правозахисниця, юристка Регіонального центру прав людини.
«Після історичної перемоги у 2023 році нам здається, ніби нічого не відбувається, але, насправді, Міжнародний кримінальний суд продовжує розслідування за фактом депортації та примусового переміщення українських дітей. З’являються нові ідеї щодо того, як притягнути до відповідальності осіб, долучених до реалізації такої політики. Так само, ми сподіваємося мати докваліфікацію й у чинних ордерах. Діяння Путіна і Львової-Бєлової мають кваліфікувати як злочини проти людяності, тому що ми говоримо не про одну-дві депортовані дитини, а про тисячі. І це достатні масштаб та систематичність, щоб говорити саме про цю категорію злочину», — пояснює Рашевська.
Події минулорічного березня вплинули на російську риторику в питанні депортованих дітей та змусили росіян іти на контакт, стверджує правозахисниця.
«Вони почали використовувати дітей, щоб торгуватися, і це все подають як «возз’єднання українських дітей з родинами». Саме «возз’єднання», а не «повернення». Друге слово вони не використовують у своїй риториці, адже не вважають, що цих дітей звідкись викрадали чи депортували. Навіть ця зміна риторики й поодинокі випадки повернення українських дітей все одно є дуже важливими, адже ми говоримо про конкретних дітей, а не про якусь статистичну одиницю», — говорить Рашевська.
Вона каже, що потрібно також підтвердити висунуті обвинувачення. Тоді Путін і Львова-Бєлова зі статусу «підозрювані» перейдуть у статус «звинувачених». Рашевська стверджує, що, в такому разі, їх репутаційні та політичні втрати будуть значно вагомішими та відчутнішими.
Притягнення до відповідальності російських злочинців впливає і на саме повернення українських дітей, вважає правозахисниця.
«Якщо ми будемо працювати за цими векторами паралельно, не відмовляючись від кожного, але розділяючи їх, тоді темпи повернення дітей можуть знично вирости. Зараз ми бачимо діяльність міжнародної коаліції, до якої входять 35 країн. Також існує платформа на рівні Ради Європи, яка стосується прав усіх українських дітей, які постраждали від війни, зокрема депортованих. Над притягненням винних осіб до відповідальності працюють як українські органи влади, так і Міжнародний кримінальний суд. Також є спільна розслідувальна група, що діє в понад десятку країн Європи і допомагає збирати докази», — розповідає Рашевська.
Нагадаємо, що з тимчасово захопленого міста Гола Пристань Херсонської області на підконтрольну Україні територію виїхала родина з 12-річним хлопчиком та 5-річною дівчинкою.