Фото: НБУ
Національний банк України знизив облікову ставку до 13,5%, тобто на один відсоток. Вона діятиме з 26 квітня.
Про це повідомила пресслужба НБУ.
Правління Нацбанку ухвалило таке рішення з огляду на послаблення фактичного й очікуваного цінового тиску і зниження ризиків для надходження міжнародної фінансової підтримки. До того ж правління врахувало необхідність підтримати розвиток кредитування і відновлення економіки без додаткових ризиків для цінової та фінансової стабільності.
Протягом I кварталу 2024 року споживча інфляція сповільнювалася швидше, ніж очікувалося. У березні вона знизилася до 3,2% р/р. НБУ прогнозує помірне пришвидшення інфляції цього року до 8,2% (це оновлений поліпшений прогноз).
У березні від міжнародних партнерів Україна отримала приблизно $9 мільярдів, а у квітні — другій транш від ЄС обсягом €1,5 мільярда. Цьогоріч Україна може розраховувати на $38 мільярдів зовнішньої бюджетної допомоги.
Водночас дохідність банківських депозитів та облігацій внутрішніх державних позик перевищує інфляцію.
Ще на один відсотковий пункт зменшуються ставки за депозитними сертифікатами овернайт
і тримісячними депозитними сертифікатами — до 13,5% та 16,5 % відповідно. Ставки за кредитами рефінансування НБУ знижує на два відсоткові пункти — до 17,5%.
«НБУ передбачає в найближчі тижні низку кроків з валютної лібералізації. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає зниження облікової ставки до 13% у поточному році», — додали у пресслужбі.
Облікова ставка — один з основних індикаторів економіки. Це відсоток, під який НБУ надає кошти банкам і, відповідно, нижче якого комерційним банкам невигідно давати кредити клієнтам. Завдяки обліковій ставці НБУ впливає на інфляцію (зростання цін).
Зниження ставки робить кредити доступнішими (бо відсоток за ними стає меншим), у звʼязку із чим банки починають видавати більше грошей, їх в економіці стає більше, а коли грошей більше — інфляція набирає обертів. У такому разі грошей стає менше на депозитах, а більше на руках — відповідно, люди більше витрачають.
А от вища інфляція фактично призводить до знецінення гривні, бо за одну й ту саму суму зі зростанням цін можна купити менше товарів.
І все це працює навпаки — коли ставка підвищується, кредити та депозити стають дорожчими, вони стимулюють населення більше заощаджувати. У підсумку грошей в економіці стає менше, а інфляція уповільнюється.