Фото: Олександра Єфименко/Громадське радіо
На Майдані Незалежності в Києві відбулася 10-та акція з вимогою встановлення справедливих термінів служби для українських військовослужбовців.
«Служба — обов’язок, демобілізація — право», «Чекаю», «Не робіть з військових гладіаторів»: плакати такого характеру тримали в руках учасниці та учасники акції.
Одна з них — Наталія Мацюх із Луганська — дружина одного з українських військових. Її чоловік 25 лютого 2022 року пішов захищати Україну, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну був лікарем, є кандидатом медичних наук, доцентом, планував захищати докторську дисертацію.
«Один раз ми вже дім втрачали. Ми вирішили, що другий раз ми не будемо просто спостерігати осторонь, що робиться із нашою державою. Тому чоловік ухвалив рішення взяти зброю до рук. Мій чоловік розуміє, що без нього його підрозділу буде дуже важко. Але він розуміє і те, що станом на зараз він має вже 8 контузій, з яких офіційно задокументовано 3. І наскільки його вистачить далі, він не знає. Повилазили хронічні захворювання. Така сама ситуація і в його побратимів. Коли їх виводили на ротацію, він проводив обстеження персоналу, як він мені сказав, легше зробити нових, ніж вилікувати старих», — коментує пані Наталія і додає, посилаючись на стандарти армії НАТО, що є доказова база стосовно того, що військові повністю виснажуються за шість місяців інтенсивних боїв.
У підписаному законі «Про мобілізацію» немає пункту про демобілізацію військовослужбовців. На пікеті також була присутня народна депутатка України, Інна Совсун. Її чоловік також є військовим.
«Їхня незаміність пов’язана не з відсутністю людей. Вона пов’язана з політичним рішенням. Це політичне рішення, вочевидь, продиктовано двома факторами. Перше: тих нових, кого мобілізуватимуть треба навчати, з ними треба працювати. Це додатковий, часовий, адміністративний та інший ресурс. Але це ж складно, простіше, хай воюють ті, хто вже навчені. Друге: відверте небажання влади приймати непопулярні рішення. Бо ми ж розуміємо, що для того, аби хтось повернувся до цивільного життя, хтось інший має його замінити.
Тих, хто хоче зараз йти на службу, дуже мало. Особливо, зважаючи на інформаційну кампанію, яка відсутність цього приводу, та на ось ці постійні запевняння, що «ми там 2-3 місяці і будемо в Криму, все нормально, не хвилюйтесь». Звичайно, що в цих умовах ні у кого немає відчуття, що вони зобов’язані теж долучитися до захисту країни. І з’являються різні вигадки про те, що «хай воюють депутати і члени їх родин».
Я депутатка, мій коханий воює», — роз’яснює Інна Совсун в коментарі Громадському радіо.
За словами речника Міністерства оборони України, Дмитра Лазуткіна, потрібно близько 8 місяців для розробки окремого законопроекту про демобілізацію. Пані Інну здивувала ця заява:
«Я вже давно в парламенті, я написала не один законопроєкт. У мене був один проєкт, який ми писали 6 місяців, але це був гігантський законопроєкт на 40 сторінок. Так, є закони, які можна писати 6 місяців. Але це не той випадок. Тому що законопроєкт про демобілізацію — це кілька абзаців. І я варіант такого законопроєкту з командою вже написала», — коментує народна депутатка.
Усі фото: Олександра Єфименко/Громадське радіо