Із лютого 2022 року Україна опинилася на передовій не тільки фізичної, а й кібервійни. З початком повномасштабної агресії РФ українські кіберфахівці зіштовхнулися з новими викликами, що вимагають миттєвої реакції та високого ступеня готовності.
Про кібервійну, боротьбу з російськими хакерами та роль Департаменту кіберполіції Національної поліції України в ній розповів IT-фахівець Євген Шевцов.
«Під час воєнних дій кіберпростір стає одним з основних полів бою. Російські хакери ні перед чим не зупиняються, аби завдати шкоди українській інфраструктурі та посіяти паніку серед громадян. Їхні методи постійно еволюціонують, а їхні атаки стають більш складними та координованими», — розповідає Євген Шевцов.
Щоб протистояти цим загрозам Україна активно розвиває і вдосконалює свої кіберзахисні механізми, проводить тренінги для Департаменту кіберполіції із зарубіжними партнерами. Фахівці з кібербезпеки працюють у режимі реального часу, відстежуючи атаки та розробляючи стратегії захисту. Відбувається постійне оновлення програмних і технічних засобів, щоб мінімізувати ризики та вразливості.
За словами Євгена Шевцова, одним із ключових напрямків у роботі українських кіберфахівців є співпраця з міжнародними партнерами. Україна активно обмінюється інформацією та досвідом з іншими країнами, які також стикаються з подібними загрозами. Це дає змогу ефективніше виявляти та припиняти кібератаки, а також розробляти спільні стратегії захисту кіберпростору.
«Наприклад, у січні 2023 року набула чинності директива Європейської комісії NIS2, спрямована на підвищення загального рівня кібербезпеки в ЄС. Зокрема, вона встановлює чіткий мінімальний перелік технічних та організаційних заходів із кіберзахисту, серед усього — для таких суб’єктів, як інтернет-провайдери, центри обробки даних, постачальники хмарних послуг та онлайн-майданчики», — каже фахівець.
Ба більше, директива зобов’язує суб’єктів кіберзахисту приділяти належну увагу ризикам атак на ланцюги постачання і, відповідно, проводити належну перевірку кібербезпеки своїх постачальників. У ЄС розуміють, що для контролю виконання цих вимог регулятори повинні мати достатні повноваження і ця директива якраз їх розширює.
За словами Євгена Шевцова, крім технічних аспектів, кіберзахист в умовах війни також вимагає максимальної обізнаності та мобілізації з боку цивільного населення. Кожен користувач мережі стає потенційною ціллю для кіберзлочинців, тому важливо дотримуватися запобіжних заходів, забезпечувати безпеку своїх пристроїв і особистих даних.
Часи війни вимагають особливих зусиль і ресурсів для захисту країни від зовнішніх загроз. Кіберзахист стає невід’ємною частиною національної безпеки, і Україна робить усе можливе, щоб забезпечити надійний захист свого кіберпростору в умовах війни.
0