Ілюстративне фото
Днями Європарламент вперше ухвалив загальноєвропейські правила боротьби з насильством щодо жінок.
Про це в етері Громадського радіо нагадала лідерка громадського альянсу «Політична дія жінок» Ірина Тишко.
За її словами, Стамбульська конвенція є актуальним документом у контексті ухвалення правил боротьби з насильством.
«Згідно з ними, зокрема, заборонили шлюби через примус. Крім того, особливо актуальною є боротьба з насильством в цифровій сфері. Цей законопроєкт запроваджує визначення термінів та більш жорстке покарання для злочинців, які вдаються до насильства онлайн. Також він повністю орієнтований на постраждалих від насильства», — пояснила лідерка громадського альянсу.
Ірина Тишко розповіла, що ці правила також передбачають використання інтерсекційного підходу до постраждалих.
«Розглядаються випадки, де постраждала може належати до груп нацменшин або бути дискримінованою не виключно як жінка, а і як представниця релігійних організацій, за кольором шкіри, за віком. Йдеться про всеохопність та криміналізацію нових злочинів, які раніше не розглядалися», — прокоментувала Ірина Тишко.
Лідерка громадського альянсу зазначила, що насамперед ці правила стосуються країн членів ЄС, але Україна теж мусить імплементувати цей законопроєкт.
«У нашому законодавстві вже поступово зʼявляються законопроєкти, які вносять зміни до Кримінального кодексу. Наприклад, виключення примушення до шлюбу, сексуального насильства, зґвалтування з категорії справ приватного обвинувачення та дозвіл укладати примирення у таких справах лише з ініціативи потерпілої особи чи її представників. Ми рухаємося в бік імплементації Стамбульської конвенції, а не за горами обов’язкова імплементація законодавства Європейського союзу — і ми до цього обов’язково прийдемо», — наголосила Ірина Тишко.
Вона підкреслила, що для України це особливий виклик, адже Росія використовує потужний інструмент гендерної дезінформації проти українських активісток, політикинь, аби примусити українських жінок замовкнути.
За словами Ірини Тишко, дуже важливим кроком є домовлення про дефініції.
«Важливо, аби всі розуміли, наприклад, що таке діпфейки, доксинг, флеймінг, тому про ці визначення мають домовитися на рівні законодавства», — зазначила лідерка.
За її словами, також не менш важливою є відповідальність безпосередньо платформ, адже найбільше випадків насильства відбувається саме у соціальних мережах або на популярних інтернет-платформах.
«Йдеться про виявлення, блокування та адекватне розслідування цих справ. Має бути відповідальність платформ за порушення прав людини. Цей закон Європейського парламенту на глобальному рівні оголошує війну проти кібернасильства щодо жінок», — додала лідерка громадського альянсу.
Ірина Тишко також прокоментувала, що в Україні недооцінене цифрове насильство, а складність притягнення до відповідальності полягає в тому, що в законодавстві немає чіткого визначення термінів та систематизації збору даних. Також дуже низький рівень обізнаності як серед населення, так і серед правоохоронних органів.
«Так, існують урядові гарячі лінії та кіберполіція, але це не до кінця відпрацьований механізм. Постраждалі дуже часто не можуть себе захистити, а такого поняття як сексизм або гендерна дискримінація українська судова система не знає. Немає таких понять в законодавстві, термінів та визначень. Правоохоронні та судові органи не мають достатньої підготовки для розкриття таких злочинів», — розповіла Ірина Тишко.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі