Закон про звʼязки з людьми з окупованих територій не буде протидіяти колабораціонізму — Луньова

25 квітня Верховна Рада України ухвалила закон, в якому йдеться про внесення змін до Кодексу законів про працю. Згідно з ним, працедавці матимуть право звільняти робітників, якщо ті не повідомлять керівництво про наявні зв’язки з людьми, що залишились на тимчасово окупованих територіях України.

Цей закон, ухвалений парламентом, наразі ще не підписав президентом Зеленський. Тому правозахисники звернулися із закликом ветувати його.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Альона Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA.

За її словами, законопроєкт був зареєстрований у 2022 році, першочерговою його ідеєю була боротьба з колаборантами на підприємствах стратегічних галузей. При доопрацюванні тексту другого читання він був суттєво змінений і тепер стосується не тільки обʼєктів критичної інфраструктури.

«Це стосується всіх підприємств будь-якої форми власності. Фактично, на підприємствах, установах та організаціях можуть бути внесені відповідні зміни до правил внутрішнього розпорядку й введений обов’язок надавати таку інформацію. Для підприємств, установ та організацій критичної інфраструктури це правило буде обов’язковим», — прокоментувала Альона Луньова.

Вона також зазначила, що пояснити процедуру розірвання трудових відносин в односторонньому порядку згідно з цим документом складно, адже наразі не зрозуміло, про які конкретно зв’язки йдеться та яким чином буде повідомлятися роботодавцям.

«Цей документ багато чого не визначає. Наприклад, не зрозуміло, що таке зв’язки з людьми з окупованих територій, чи які мають реєстрацію, або перебувають на них. Не зрозуміло, чи маються на увазі родинні звʼязки з ними, чи будь-які інші. Якщо коло цих звʼязків не є визначеним, працівник не знає, про які з них він має повідомити, що своєю чергою може тягнути абсолютно незаконні звільнення, які потім будуть оскаржуватися в судах», — додала адвокаційна директорка.

Альона Луньова зазначила, що цей закон не є ефективним у протидії колабораціонізму.

«Це хибний шлях, якщо говорити про запровадження певного обовʼязку повідомляти про зв’язки, ніби це якимось чином може попередити співпрацю. Адже не зрозуміло, що роботодавець має з цією інформацію робити, та які наслідки це матиме для працівників. Якщо слідувати такій логіці, то більша частина країни має повідомляти комусь, чи є в них звʼязки з людьми з окупованих територій», — прокоментувала Альона Луньова

Вона зазначила, що з упередженням злочинів мають працювати спеціальні органи, а не роботодавці.

«Цей закон шкодить більше, аніж може принести користі, а його застосування є проблематичним з погляду державної політики України. Відповідно до законодавства, працедавець не може зібравши ці дані передати їх СБУ, адже це означатиме реалізацію позазаконних заходів.

Якщо законодавець думає, що всі роботодавці передаватимуть дані в СБУ, то це ще один аргумент, щоб ветувати цей закон. Адже це абсолютно неконтрольоване отримання персональних даних, яке буде підривати основи демократії в Україні», — розповіла Альона Луньова.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі