Єврорада ухвалила закон про боротьбу з насильством щодо жінок

Європейська рада ухвалила перший в історії Європейського Союзу закон про боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством. Серед іншого, директива вимагає від усіх країн-членів криміналізувати калічення жіночих статевих органів, примусові шлюби та публікацію інтимних зображень без згоди.

Про це повідомляється на сайті Євроради.

Міністр юстиції Бельгії, яка наразі головує в ЄС, Пол Ван Тігхельт наголосив, що закон гарантуватиме «суворе покарання» винних та «необхідну підтримку» постраждалим на території усього блоку.

Державна секретарка Бельгії з питань гендерної рівності Марі-Колін Леруа назвала ухвалення закону «переломним моментом у зміцненні прав жінок».

«Справжня рівність можлива лише тоді, коли жінки можуть жити, не боячись переслідувань, жорстоких нападів чи фізичних ушкоджень. Цей закон є важливим кроком для того, щоб це сталося», — сказала вона.

Законом передбачена кримінальна відповідальність за наступні злочини:

• калічення жіночих статевих органів;
• примусовий шлюб;
• публікацію інтимних зображень без згоди;
• кіберпереслідування та розпалювання ненависті чи насильства в інтернеті.

Вчинення цих злочинів каратиметься позбавленням волі на строк від одного до п’яти років. Директива також містить широкий перелік обтяжувальних обставин, таких як вчинення злочину проти дитини, колишнього чи нинішнього партнера, або представника громадськості, журналіста чи правозахисника, які тягнуть за собою суворіше покарання.

Постраждалим стане легше повідомити про злочин. Як мінімум, повідомляти про кіберзлочини можна буде онлайн.

Коли діти повідомлятимуть про злочин, вчинений кимось із батьків, органи влади повинні вжити заходів для захисту безпеки дитини, перш ніж повідомити ймовірного злочинця.

Щоб захистити приватне життя постраждалих та запобігти повторній віктимізації, держави-члени повинні також забезпечити, щоб інформація про минулу сексуальну поведінку постраждалих прикріплювалася до кримінальному провадження лише тоді, коли це доречно та необхідно.

Тепер країни-члени мають три роки з моменту набрання чинності директиви, щоб перенести її в національне законодавство.