У Литві 12 травня відбувся референдум щодо легалізації подвійного громадянства. Це мало б дозволити литовцям зберігати громадянство в разі отримання паспорта іншої країни. Щоб ухвалити поправку до Конституції про громадянство, за неї мали проголосувати щонайменше половина виборців, які мають право голосу. Однак, референдум успіху не мав.
Про це розповів в етері Громадського радіо шеф-редактор російськомовної редакції Delfi Олег Єрофеєв.
«Активність виборців була доволі висока. Це відмітили наші соціологи та політологи. У Литві проживають 2 мільйони 385 тисяч виборців чи жителів, що мають право голосу. Поправку щодо внесення змін до Конституції підтримали трошки більше ніж 1 млн. Не вистачило десь 100 тисяч голосів, щоб почався подальший процес», — розповідає Єрофеєв.
Задля прийняття поправки необхідно було зібрати 1 192 617 голосів.
За словами шеф-редактора Delfi, поправка або внесення змін до Конституції ще не означають, що все автоматично почне діяти. Ще є друга частина цього процесу — конституційний закон, який мали прийняти після адаптації поправки.
«Конституційний закон вирішував би багато моментів, які викликають суперечності. Наприклад, громадянам яких країн можна зберігати громадянство, а яким – ні. Чітко йшлось про те, що це повинні бути громадяни країни Євросоюзу, НАТО, США. Тобто, це десь 50 країн. Водночас критики казали, що не враховані інтереси громадян інших держав», — говорить Олег Єрофеєв.
Він також зауважив, що чимало критики лунало щодо агітаційної кампанії. Мовляв, вона почалась занадто пізно, не було серйозних обговорень та дискусій щодо збільшення кількості виборців.
Читайте також: Литва схвалила довгостроковий пакет підтримки України й анонсувала нові поставки
За словами Єрофеєва, на початку 90-х багато людей стали знаходити своє коріння та повертатись у Литву, щоб відновити громадянство. Це було повʼязано з багатьма процесами, зокрема і з потенційною втратою нерухомої власності.
«Мають право на громадянство: ті, хто народився у Литві; хто має нащадків у Литві, які жили у міжвоєнний період; хто був громадянином Литви до окупації СРСР; хто був громадянином Литви у міжвоєнний час», — зазначає Єрофеєв.
Нагадаємо, референдум проходив в один день із першим туром президентських виборів. До другого вийшли чинний президент Гітанас Науседа та прем’єр-міністерка Інгріда Шимоніте.
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі