Скоріш за все, до кінця року укладемо контракти на суму 70-75 млрд грн — гендиректор Державного оператора тилу

Державний оператор тилу займається закупівлями для Збройних сил України. Головними напрямками є речове забезпечення, паливо та продукти харчування. У 2024 році Державний оператор тилу вже уклав контракти сумарно на понад 30 млрд грн. Також триває вдосконалення систем закупівель.

Про це в етері Громадського радіо розповів Арсен Жумаділов, генеральний директор Державного оператора тилу.

«Ми працюємо в дуже високому темпі, причому рухаємося по такому «мінному полю», тому що сфера закупівель є досить добре врегульованою, на неї звертають багато уваги, і будь-яка помилка може дорого коштувати для осіб, які приймали рішення. Тому маємо рухатись дуже швидко і при цьому не помилятися. Це досить складно, особливо коли йдеться про створення, по суті, нової організації. Загалом, нам це вдається, хоча є певні уроки, які ми для себе враховуємо, щоб покращувати діяльність», — розповідає Жумаділов.

За його словами, за чотири місяці роботи Державний оператор тилу провів закупівлі в обсязі, який у мирний час проходять за кілька років

«Скоріш за все, до кінця року ми укладемо контракти на орієнтовну суму 70-75 млрд грн. Станом на сьогодні ми уклали контракти на суму понад 30 млрд грн. При цьому, ми зекономили 9,4 млрд грн, це порівняно з цінами попередніх періодів. Ці гроші так само працюють на забезпечення ЗСУ, на додаткові потреби й товари, які ми закуповуємо для нашого війська», — пояснює генеральний директор.

Він розповідає, що з метою економії необхідно перебудовувати певні закупівельні стратегії. Участь у тендерах має бути такою ж доступною для нових гравців, як і для давніх постачальників.

«Щоб це зробити, ми, з одного боку, змінюємо правила гри. З іншого, ми маємо тримати досить суворі вимоги щодо якості. Звісно, такий підхід зазвичай наражається на певний супротив з боку традиційних постачльників. Він є відчутним, але не критичним для нашої діяльності. Можу констатувати, що станом на сьогодні по всіх основних напрямках забезпечення — а це пальне, речове забезпечення, харчування — є розуміння з боку ринку, як саме ми працюємо, і з огляду на це готовність брати участь у наших тендерах», — говорить Жумаділов.

Спершу великі торговельні мережі майже не брали участі в тендерах. Гендиректор Державного оператора тилу вважає, що це пов’язано, зокрема, із суттєвим інформаційний тиском на всіх учасників закупівель.

«Тому великий ритейл подивився на це як на репутаційний ризик для себе. Сфера виглядала досить «токсичною», тому частина з них вирішила зачекати, як далі розвиватиметься ситуація. Друга причина, про яку вони згадують — це побоювання тиску з боку правоохоронних органів, тому що розуміють, що щойно ти отримаєш копійчину з державного бюджету, то виникають передумови, щоб правоохоронні органи зацікавилися всією твоєю діяльністю», — каже Жумаділов.

Існують вимоги щодо фінансової спроможності, матеріально-технічної бази, наявності персоналу і досвіду, яким необхідно відповідати, щоб кваліфікуватися для участі в тендерах.

«Але один із уроків, які ми вивчили з попередньої нашої закупівлі, це щойно такі контракти будуть укладені, ми проводитимемо виїзні аудити таких постачальників на предмет їх реальної фактичної готовності виконувати контракт. Ми маємо переконатись, що розбудовані процеси, що є люди, які здатні їх виконувати, інструменти, здатні працювати з великими обсягами даних, що є склади, транспорт, інші засоби. Якщо ми побачимо, що належної готовності немає, ми не будемо розміщувати замовлення на такого постачальника», — розповідає генеральний директор Державного оператора тилу.