Є статті, які потрібно впровадити в законодавство України для ефективного захисту постраждалих — віцепрезидентка «Ла Страда»

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про запобігання та протидію домашньому насильству. Це має наблизити українське законодавство до європейського. Законопроєкт вводить низку нових правил, заборон та заходів, що стосуються домашнього насильства, насильства, пов’язаного з війною та гендерно-зумовленого насильства.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Марина Легенька, віцепрезидентка організації «Ла Страда»:

«Цей законопроєкт є дуже важливим, оскільки приводить законодавство України у відповідність до уже ратифікованої Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок, домашньому насильству та про боротьбу з цими явищами. Відповідно, є низка статей, які потребують імплементації в національне законодавство України для більш ефективного захисту прав жінок та інших постраждалих осіб».

Відповідні зміни мають бути внесені до Сімейного кодексу України, що містить сьогодн низку проблем. Наприклад, особа, яка постраждали від домашнього насильства, не може подати заяву на розлучення у випадку, наприклад, вагітності дружини.

«Зміни, які пропонує законопроєкт, направлені на можливість подання позову на розлучення у випадках, якщо інша сторона вчиняла домашнє насильство. Крім того, закнопроєктом забороняються заходи щодо примирення подружжя. Вони теж є великою проблемою, тому що суди навіть у ситуаціях домашнього насильства дають в окремих випадках строк на примирення, зазвичай це 3-4 місяці. У цей час продовжує вчинятися домашнє насильство, а іноді у ще більш жорсткій формі», — розповідає віцепрезидентка «Ла Страда».

За її словами, також має змінюється низка підходів, зокрема щодо спеціалізованої гарячої лінії з питань запобігання та протидії домашньому насильству. Мова йде про унормування наявного механізму і приведення у відповідність до вимог Стамбульської конвенції.

Вводиться поняття насильства, пов’язаного зі збройним конфліктом, оскільки такі постраждалі теж отримують допомогу та підтримку від держави, говорить Легенька.

«Дуже важливо, щоб ці особи були офіційно закріплені у законодавстві, що і пропонується законопроєктом. Мова йде по соціальну, психологічну та правову допомогу, залежно від потреб особи.Є притулки, денні центри соціально-психологічної підтримки, центри медико-соціальної реабілітації для постраждалих, центри первинного соціально-психологічного консультування, спеціалізовані центри для роботи з дітьми, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги», — каже Легенька.

Сьогодні в Україні недостатня кількість центрів, що надають соціально-психологічну підтримку. Вони функціонують у 12 містах, переважно обласних центрах, крім Мукачева.

«Тому є проблематика доступу до таких центрів постраждалих осіб з сільської місцевості. На жаль, це додаткова вразлива категорія осіб, яка має обмежений доступ до послуг. Для сільської місцевості актуальними є національні гарячі лінії, зокрема урядова — 1547, та гаряча лінія, діяльність якої забезпечує «Ла Страда», — говорить віцепрезидентка організації.

Окремо в законопроєкті йдеться про насильство за ознакою статі.

«Це інші види гендерно-зумовленого насильства, які не не належать до домашнього чи зумовленого війною. Це сексуальні домагання будь-якого вигляду, переслідування, зґвалтування, примушування до вступу в статевий зв’язок», — пояснює Легенька.