Іде боротьба за кожну країну, лідера та навіть політичну силу — про Саміт миру в Швейцарії
15-16 червня у Швейцарії відбудеться Саміт миру. У ньому мають взяти участь представники країн з усіх континентів. На саміті обговорюватимуть, зокрема, російсько-українську війну та шляхи досягнення справедливого миру. Для України важливим завданням буде залучення якомога ширшої підтримки країн з різних частин світу, зокрема тих, що продовжують займати пасивну позицію в питаннях війни.
Про це в етері Громадського радіо розповів Богдан Ференс, експерт-міжнародник, засновник СД Платформи.
За його словами, Саміт миру стане новим важливим раундом проведення міжнародних заходів, спрямованих на досягнення справедливого миру. Також це нагода просувати саме українське бачення того, як має завершитись війна, адже різні країни мають щодо цього різні погляди й інтереси.
«Є Китай, Туреччина, які пропонували свою роль в контексті медіації. І тут важливо, щоб тематика російсько-української війни була принаймні в порядку денному ключових країн, і я тут говорю не лише про Захід. На мою думку, дуже важливо, щоб було широке представництво країн різної географії: це і Глобальний Південь, який живе своїм життям і має своє бачення, Близький Схід, країни Тихоокеанського регіону», — говорить експерт-міжнародник.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що не розраховує, що Саміт миру стане початком перемовин про завершення війни. На саміті можуть бути розглянуті більш локальні та близькі у часі питання.
«Результат, на який ми можемо виходити — репрезентативність, кількість і якість представництва країн, які планують брати участь. Цього боїться Росія. Думаю, навіть загострення на Харківщині спровоковане контекстом проведення Саміту в Швейцарії. Таким чином Росія намагається надсилати сигнали столицям тих країн, які опосередковано ставляться до російсько-української війни.
Друге — це визначення, яким чином ці країни можуть дійсно повпливати на завершення війни. Росія з Китаєм зберігають вплив на низку країн Африки чи Латинської Америки. Іде боротьба за кожну країну, лідера та навіть політичну силу в цих країнах.
Третє — важливо визначити, що робити далі. Щоб це була не лише платформа для обговорення, але щоб вона давала можливість вирішувати якісь практичні питання. Чи це гуманітарні питання, чи обмін полоненими, чи подальша робота над продовольчою безпекою», — говорить Ференс.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
