Онук відмовлявся евакуюватися без своїх голубів — жителька прифронтового селища Зоря

За вісім кілометрів від селища Зоря — окуповане Очеретине. Звідти Зорю регулярно атакують російські військові. Тож із селища почали поступово евакуйовувати людей. Йдеться передусім про сім’ї з дітьми. Рушаємо до Зорі разом з представниками гуманітарної місії «Проліска». Волонтер Євген Ткачов ділиться специфікою вивозу людей із прифронтових населених пунктів.

«Вивозимо людей власними авто до безпечних місць із прифронтових сіл: Калинового, Зорі, Староніколаївки, Тарасівки. Тобто, це ті села, які дуже близькі до лінії фронту, які обстрілюються щодня. Через специфіку наших машин ми організували процес таким чином, що наш позашляховик вивозить людей до безпечного місця ближче до Костянтинівки, — туди, де ми зараз знаходимося. Далі люди пересідають до комфортніших та об’ємніших бусиків», — говорить Євген.

Людей евакуюють безкоштовно. Крім того, співробітники гуманітарної місії допомагають людям розміститися у шелтерах, а також організовують подальший виїзд до інших регіонів України. Як ось родину із семи людей евакуюють до Ужгорода, говорить Євген Ткачов:

«Ця сім’я хоче поїхати на західну частину України, тому її маршрут складніший. Спочатку ми їх вивозимо до шелтера Краматорська, звідки їм підбиратимуть варіант подальшого маршруту».

Наталія — найстарша жінка в сім’ї. У неї троє дочок, двоє онуків та чоловік. Жінка довго не наважувалася на евакуацію. Тепер же питання про безпеку родини постало максимально гостро.

«Головне, що дітей взяла. І одяг. І голубів. Найголовніше: дітей і голубів. А кішок та собак — залишили. По дому сумуватимемо. Все своє. Городи свої. Все своє. А там хто нам що дасть? Ні дома свого, нічого», — говорить Наталія.

Голуби, про які каже Наталія, — те, без чого не хотів їхати онук. Семирічний хлопчик настільки любить своїх птахів, що зібрався у поїздку лишень тоді, коли впевнився, що його птахи у клітках, каже жінка. За її словами, вирушати у подорож страшно, адже дороги обстрілюються.

«Дороги обстрілюються. Це два роки обстріли були, але чули десь там, далеко. Зараз стало ще гірше — частіше та частіше. Прилітає та прилітає», — додає жінка.

Щоденно представники гуманітарної місії «Проліска» кілька разів на день їздять на Очеретинський напрямок, щоб евакуювати охочих до безпечніших регіонів України. Кількість таких охочих зазвичай близько 10-15 людей на день.

Яніна Львутіна, Донеччина, Громадське радіо