facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Україна не застосовуватиме методів Росії у мобілізації ув'язнених, ми правова держава — офіцер «Да Вінчі»

1x
Прослухати
--:--
--:--

8 травня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, що дозволяє мобілізацію частини ув’язнених, 17 травня його підписав президент. Роботу із залучення ув’язнених до війська проводить, зокрема, окремий штурмовий батальйон «Да Вінчі». Його представники розробили власний алгоритм роботи із засудженими, в ході якої військові пояснюють перспективи служби та відбирають людей, які можуть долучитися до лав ЗСУ.

Про це в етері Громадського радіо розповів Дмитро Савченко, офіцер 1-го окремого штурмового батальйону «Да Вінчі».

«Наш підрозділ і та виїзна група, яка працює на ниві виправних колоній, мають свій підхід та методику. Спочатку ми проводимо із засудженими мотиваційну розмову, вони можуть ставити будь-які запитання, ми даємо на них відповіді. Засуджені відзначають, що військовослужбовці з ними не спілкуються. Вони повною мірою не розуміють, який крок роблять, через це є багато людей, які вагаються.

Ми вирішили трохи спростити ситуацію й починаємо нашу роботу з прямої комунікації. Їх збирають в окремій актовій залі, ми проводимо бесіду, що сприяє подальшому поданню заявок цими засудженими на проходження ВЛК. Уже сформувалася перша група засуджених, вони пройшли ВЛК і готові долучитися до воюючих підрозділів», — розповідає Савченко.

За його словами, після вступної зустрічі із кожним засудженим, що пройшов ВЛК, проводять індивідуальну бесіду, під час якої військові розбираються, чи відповідає засуджений критеріям підрозділу та чи безпечно його приймати.

«Було б непогано написати методичку, якою керувалися б інші представники військових частин у роботі з засудженими. Ми попередньо провели внутрішню аналітичну роботу й випрацювали пул питань, який уже довів свою ефективність. В першу чергу, ми зважаємо на вік, тому що у нас штурмовий підрозділ, на статтю, через яку людина отримала строк позбавлення волі, на факт рецидиву злочину, на соціальні зв’язки, чи є у людини родина», — каже офіцер.

Також у батальйоні зважають на стан здоров’я людини, наявність захворювань, які можуть завадити переносити значні фізичні навантаження.

«Наприклад, якщо у людини гепатит, вона могла вживати наркотики. Можливо, такі засуджені стануть в пригоді для інших бригад, але не для штурмового батальйону. Також ми зважаємо на характеристику адміністрації: чи контактний засуджений, чи адекватний він. І в комплексі, провівши співбесіду, ми з колегами чітко бачимо, чи підходить засуджений для потреб нашого підрозділу», — говорить Савченко.

За його словами, засудженим намагаються пояснити всю повноту подальших перспектив, а ті приймають свідоме рішення щодо мобілізації. Якщо засуджений погоджується долучитися до підрозділу, йому дають зразок листа-згоди, який потрібно підписати, і батальйон запускає процедуру оформлення. Суд повинен винести постанову про умовне дострокове звільнення, взаємодіє з прокуратурою та колонією, комісія якої має рекомендувати розгляд особової справи того чи іншого засудженого. Коли винесена постанова суду, ТЦК оформлює військові документи. Конвой Нацгвардії доправляє засуджених до РТЦК, де їх забирають у військову частину представники батальйону.

«Загалом навантаження на систему колосальне, і треба віддати належне працівникам ТЦК та органам суду. Всі гілки влади на місцях і державні органи стараються і сприяють, щоб цей соціальний експеримент виявився позитивним та успішним», — каже офіцер.

Наразі немає єдиного алгоритму роботи з засудженими після їх мобілізації. На думку Савченка, кожен підрозділ будуватиме цю взаємодію самостійно.

«Я знаю, що командирські посади в таких формуваннях займатимуть не засуджені, максимум, куди вони будуть призначатися — на командирів відділень. Ми свою взаємодію з ними вибудовуємо максимально обережно. Звісно, ми не застраховані від локальних помилок. Але якщо ми будемо оперативно реагувати на це, робити правильні висновки, я думаю, все вийде», — стверджує офіцер.

Він розповідає, що до «Вовків да Вінчі» ніхто не звертався по допомогу. Вони слідкували за ситуацією із законопроєктом і попередньо розробили план дій. Коли прийняли закон, почали формувати групу, яка б займалась цим напрямком. Але досвід подальшої співпраці з Міністерством юстиції, зокрема Оленою Висоцькою, Савченко називає дуже позитивним.

Він розповідає, що мав досвід спілкування з полоненими представниками ПВК «Вагнер», у яких намагався дізнатись, як система вербування в’язнів працює в РФ.

«Звісно, ми не можемо застосувати досвід Росії, адже Україна є правовою державою, яка не стане використовувати ті методи, якими послуговуються в російському суспільстві, але деякі елементи з роботи їхньої системи я взяв до уваги. Україна не йде цим шляхом у питанні роботи з засудженими.

Звісно, засуджені — далеко не найкращі представники нашого суспільства, але серед них високий відсоток тих, хто цікавиться книжками, слідкує за новинами. Звісно, багато й «ненадійних персонажів», але таких осіб видно одразу, і вони не приходять на співбесіди. Приходять ті, у кого лишились рештки «громадянського інстинкту», хто на особистому рівні переживає цю війну, у кого брат чи батько воює, різні долі є», — розповідає Савченко.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

У Румунії автобус з українцями потрапив у ДП, є постраждалі

У Румунії автобус з українцями потрапив у ДП, є постраждалі

7 хв тому
Катерина Калитко заявила про вихід із НСПУ після гомофобних заяв спілки

Катерина Калитко заявила про вихід із НСПУ після гомофобних заяв спілки

26 хв тому
Китай давно сприймає Україну як «маріонетку Заходу» — Краєв

Китай давно сприймає Україну як «маріонетку Заходу» — Краєв

33 хв тому
Данія думає, як завадити перевезенню нафти «тіньовим флотом» РФ

Данія думає, як завадити перевезенню нафти «тіньовим флотом» РФ

54 хв тому