Міжнародні правозахисники просять суд у Гаазі притягнути до відповідальності російських пропагандистів за мову ворожнечі щодо українців. Чи візьметься за таку справу МКС? У етері Громадського радіо пояснює Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.
За словами Олександра Павліченка, до Міжнародного кримінального суду було подано сотні подань від України на етапі від 2014 року і до зараз.
«Починалося все ще зі справ Майдану. Жодне з цих подань розглянуто не було. Тому я не бачу великої перспективи й у цього подання також. Звертатися звісно можна. Станом на зараз подають десятки подань. Але жодне з них не береться до розгляду. Це подання фактично не є заявою про злочин. Це просто інформація для МКС з пропозицією «зверніть увагу на цю проблему» ».
Олександр Павліченко розповідає, що МКС, як правило, від однієї держави розглядає від одного до двох кейсів. Щодо України він розглядає вже 2 випадки: депортація дітей і обстріл енергосистеми 2022-2023 роки. Максимум може бути ще декілька кейсів. Питання, чи цей кейс є настільки сильним і доведеним, щоб його взяли і розглянули прокурори та судді МКС, є дуже хорошим.
«Чим складніше механізм доведення, тим менше шансів, що МКС візьметься до справи. Окрім того, Міжнародний кримінальний суд — комплементарний інструмент. Тобто він включається там, де не спрацьовує українське національне судочинство. Представники МКС постійно перебувають в Україні. Вони працюють тут впродовж 2 років дуже ретельно. Вони мають більше інформації, ніж збирається у таких поданнях, як про відповідальність російських пропагандистів за мову ворожнечі щодо українців».
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини каже, що практика не передбачає офіційної відповіді чи береться МКС за цю справу.
«Ні реагування, ні відповіді, ні «глибокого занепокоєння». Це просто звернення уваги. Чи буде Міжнародний кримінальний суд розглядати це питання? Про це ніхто не дізнається».
Читайте також: МКС просять розслідувати діяльність російських пропагандистів
Нагадаємо, правозахисники проаналізували понад дві тисячі відеозаписів із заявами російських пропагандистів у період з 24 лютого 2022 року до 24 лютого 2024-го та виявили понад 300 висловлювань, які є проявом мови ненависті.
Прокурор гаазького суду Карім Хан може розпочати розслідування, якщо звернення правозахисників видасться йому обґрунтованим. Якщо Хан прийде до тих самих висновків, як і правозахисники, судді можуть видати ордери на арешт російських пропагандистів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі