Україна і міжнародні організації не можуть зараз реально дослідити стан акваторії Чорного моря — Хлобистов
Безконтрольний видобуток корисних копалин в Криму спостерігається з часу анексії — член експертної ради Кримськотатарського ресурсного центру
В окупованому Криму активізувався безконтрольний видобуток природних копалин, про що повідомили «Крим.Реалії» із посиланням на представника міжнародного руху за деокупацію Криму #LiberateCrimea.
Ідеться переважно про видобуток будівельних матеріалів для потреб самого Криму, куди заїхала велика кількість росіян. Ресурсами користуються великі компанії та підприємства, але схеми видобутку й подальшої передачі ресурсів влаштовані таким чином, щоб довести їхню причетність було складно або неможливо.
Про це в етері Громадського радіо розповів Євген Хлобистов, професор, член експертної ради Кримськотатарського ресурсного центру з охорони довкілля та сталого розвитку Криму, координатор робочої групи «Екологія та економіка».
«Безконтрольний видобуток корисних копалин спостерігається від початку анексії Криму в 2014 році. Це дуже серйозна проблема, тому що всі дозволи та ліцензії на території Криму давно вже не дійсні, і все, що там відбувається стосовно корисних копалин і природокористування, є, по суті, грабіжницькою політикою з боку країни-агресора», — говорить Хлобистов.
За його словами, в Криму переважно видобувають будівельні матеріали: вапняк, пісок, матеріали для цегли. Це пов’язано з активним будівництвом на півострові. Хлобистов розповідає, що у Крим переїхало багато росіян: представники силових структур, члени їхніх родин, ті, хто (незаконно — ред.) купив житло в Криму:
«У Крим додатково приїхало, за різними оцінками, майже до мільйона осіб. Тут немає чітких даних, тому що ми не знаємо жодної статистики по силовиках. Їх дуже багато в Криму, але вони не фіксуються офіційно в статистиці».
Хлобистов каже, що видобування корисних копалин у Криму облаштоване таким чином, щоб обійти санкційну політику. Право на видобуток оформлюється на фізичну особу-підприємця, корисні копалини передаються іншому ФОПу, і кінцевого бенефіціара не можна прослідкувати напряму.
«Хоча це потужні російські або кримські будівельні компанії й промислові підприємства. Ця система побудована таким чином, що коли ми повернемо Крим Україні, то у нас не буде юридичних можливостей для формальних претензій хоча б до потужних російських компаній.
Кремль не використовує копалини Криму для загальноросійських потреб. Це не ті обсяги та масштаби. Йдеться про місцеві потреби, але які формуються Кремлем. Тому що кількість оборонних споруд, незаконного будівництва, його розміщення — це все координується, регулюється і контролюється з Кремля», — говорить Хлобистов.
За його словами, незаконне видобування корисних копалин у Криму впливає на підземні горизонти вод, на навколишнє середовище. Це негативно впливає на екологію півострова та функціонування:
«Хоча говорити, що Крим якимось чином є таким європейським курортом, потрібно дуже обережно, тому що сьогодні курортна функція Криму — внутрішньоросійська. Навіть після війни Крим далеко не зразу стане загальнонаціональним українським чи міжнародним курортом. Окупанти переважно експлуатують радянську забудову, особливо не вкладаючи туди грошей, тому курортне сьогодення й майбутнє Криму є доволі складним».
Він стверджує, що видобуток росіянами нафти і газу в Чорному морі наразі припинені. Це сталося після того, як Україна ліквідувала «вишки Бойка», які захопили росіяни одразу після окупації Криму.
«На сьогодні видобуток вуглеводнів на шельфі Чорного моря навколо Криму не відбувається. Що стосується стану акваторії Чорного моря, звісно, вона потерпає від наслідків війни, особливо від військових кораблів, підводних човнів. Однак на сьогодні ані Україна, ані міжнародні організації, які займаються природоохоронною діяльністю, не в змозі реально дослідити, який стан акваторії Чорного моря, тому що навколо Криму зона небезпечного судноплавства», — пояснює Хлобистов.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту