6 червня Верховна Рада ухвалила закон «Про дошкільну освіту». Він передбачає більш серйозний підхід до дитячих садків як до освітніх закладів, а також має забезпечити значно ширші можливості для їх організації, побудови та функціонування.
Про це в етері Громадського радіо розповіла Наталія Піпа, народна депутатка від фракції «Голос»:
«Називати цей закон реформою — дуже голослівно. Закон передбачає, що перші три роки дитини також є розвитком та частково освітою. Він пояснює, чим можна займатися з дитиною на ранніх етапах, що буде сприяти її розвитку та соціалізації».
За її словами, законопроєкт також дає можливість існування дитячих садків у семи різних формах. Донедавна і державні і приватні садки, фактично, мали відповідати радянстким вимогам — санітарним, архітектурним.
«Пізніше було трохи спрощення реформи, адже не всюди було доцільно будувати такі великі садки. Зараз з’являється ще більше можливостей і форм, щоб могли існувати садки різних типів і зразків. Це є в країнах Європейського Союзу, до якого ми зараз йдемо», — каже народна депутатка.
Вона розповідає, що як у державних, так і приватних садках тепер не може бути російської мови. Крім того, при садках мають бути центри спілкування, порад для батьків. У їх рамках має відбуватись комунікація про розвиток та освіту дітей.
Дистанційна форма не може вважатися замінником освіти у випадку дошкільнят, оскільки не забезпечує соціалізацію дітей. Тим не менш, розвиток цього напрямку також є важливий.
«Наразі немає мови про те, щоб створити таку потужну програму й методику дистанційних освітніх передач для дітей, але така можливість передбачена. Також це важливо для тих регіонів, де складно з укриттями, щоб була хоч якась заміна, певні підібрані заняття, які можна робити з дитиною», — пояснює Піпа.